Episoder
-
Радянській, а згодом російській владі вдалося приховати злочин Сандармоху на 60 років. Лише після великої прірви ми починаємо досліджувати цю трагедію та проговорювати травму. Про що свідчать кримінальні справи та архіви?Скільки українців загинуло на Соловках? Про яких жертв Сандармоху відомо найменше? Розповідає дослідник, укладач “Українського списку Сандармоху” Сергій Шевченко у завершальному епізоді подкасту. Більше на цю тему читайте у спецпроєкті “Сандармох. Незабуті імена” на сайті Локальної історії.
-
Без масових репресій не постав би Радянський Союз. Чистки тривали від створення СРСР впродовж двох десятиліть і дійшли апогею у 1937–1938 роках. Цей період називають “великим терором”. Саме тоді і відбувся розстріл в урочищі Сандармох 1111 в’язнів, серед яких понад 200 українців. Для чого радянський режим жорстоко знищував своїх громадян? Скільки українців постраждало від репресій у 1920–1930 роках? Чи зможемо назвати поіменно виконавців терору в Україні? Розповідає кандидат історичних наук Олег Бажан. Більше читайте у спецпроєкті "Сандармох. Незабуті імена" на сайті Локальної історії.
-
Manglende episoder?
-
Жертви Сандармоху провели свої останні роки у Соловецькій в’язниці. Туди відправляли політв’язнів з України ще з 18 століття. Найвідомішим бранцем був отаман Петро Калнишевський, який там і загинув (у віці 112 років!). Більшовики перетворили Соловки на найбільшу в’язницю ГУЛАГу – СЛОН. Саме там відбували покарання відомі українці – Лесь Курбас, Микола Куліш, Валер’ян Підмогильний та багато інших наших інтелектуалів. Яким був їхній побут? Яку працю були змушені виконувати? Та яких тортур зазнавали? Розповідає історик Святослав Липовецький, який досліджує історію ГУЛАГу та національний спротив у СРСР. Більше про трагедію Сандармоху читайте у спецпроєкті на сайті "Локальна історія".
-
А що якби радянська влада не знищила у 1930-х цвіт української культури? Можливо, Підмогильний став би нашим першим нобелівським лауреатом, а Довженко – отримав би Оскар. Що втратила Україна у добу “великого терору”? Завдяки чому стався культурний вибух 1920-х? Чи відчувало те покоління окремішність від Росії? Які гострі питання ставили Сталіну українські письменники під час зустрічі? Як згодом намагалися вратуватися, передчуваючи репресії? Про це розповідає літературознавиця Ярина Цимбал у другому епізоді подкасту “Сандармох”.
-
Розстріл 1111 в’язнів восени 1937 року радянська, а потім російська влада зберігала у таємниці 60 років. Лише 1997-го дослідники відшукали місце масової страти, де загинуло понад 200 українців. Серед них – відомі діячі культури, науки, політики. Усі розстріли виконав чекіст Міхаіл Матвєєв.
Як склалася його доля? Якими були останні дні жертв? Кому вдалося врятуватися? І як Росія сьогодні стирає пам’ять про Сандармох? Розповідає доктор історичних наук Юрій Шаповал, який одним із перших в Україні почав досліджувати трагедію соловецького етапу.
Більше про це читайте у спецпроєкті “Сандармох. Незабуті імена” на сайті Локальної історії.
-
У випуску з Віктором Мойсієнком будемо говорити про походження української мови, вплив історичних подій на її розвиток, а також порівняння українських та інших словʼянських редакцій церковнослов'янської мови.Які історичні події найбільше змінили українську мову? Наскільки давня українська мова? Де з українських регіонів збереглися архаїчні особливості? Якою була була Руська мова? Які міфи нам навʼязує росія про українську мову? Що таке “проста мова”?
Віктор Мойсієнко – доктор філологічних наук, професор Житомирського державного університету ім. Івана Франка, військовослужбовець Збройних сил України. Досліджує діалектологію, історію та памʼятки української мови.
-
У випуску з Петром Кулаковським будемо говорити про Річ Посполиту, її історичну спадщину, руську шляхту, можливості утворення триєдиної Речі Посполитої та особливості взаємодії української еліти з центральною владою. Також, розглянемо певні міфи навколо постатей Богдана Хмельницького та Яреми Вишневецького.Як розуміти вираз “gente Ruthenus, natione Polonus”? Чи був потенціал для утворення триєдиної Речі Посполитої? Чи міг руський світ Речі Посполитої бути католицьким? Чи справді Річ Посполита була нашою державою? Яка роль козацтва та їхнє місце в ієрархії?
Петро Кулаковський – доктор історичних наук, професор кафедри міжнародних відносин Національного університету “Острозька академія”. Досліджує ранньомодерний період України та Центрально-Східної Європи. Автор наукових праць про українські землі у складі Великого князівства Литовського та Речі Посполитої.
-
У випуску з Віктором Горобцем будемо говорити про Гетьманську державу, її функціонування, внутрішню політику, економіку, соціальний устрій та вплив сусідніх держав. Як функціонувала Гетьманщина? Чому не всі могли стати козаками? Яким було втручання Москви в Гетьманську державу? Як жили тогочасні міщани? У чому проявлялась елітарність козацького стану?
Віктор Горобець – доктор історичних наук, професор, завідувач сектору соціальної історії Інституту історії України НАНУ. Досліджує середньовічну та ранньомодерну історію України. Автор низки книжок про козацькі війни, функціонування Гетьманщини та життєписи гетьманів.
-
У випуску з Сергієм Гуменним будемо говорити про Збруч як кордон та його вплив на українську історію, коли він виник та чи існує дотепер, нелегальна міграція, контрабанда та розділені міста.Як Збруч став кордоном і що це змінило у житті місцевих українців? Хто такі пачкарі? Що таке Ямпільський інцидент? Як образ прикордонників використовували у пропаганді? Збручанський кордон та українська ідентичність: що змінилося за 30 років Незалежності? Сергій Гуменний – доктор філософії в галузі історії, викладач Київського національного університету ім. Т. Шевченка. Досліджує міграційні процеси прикордонних теренів. Автор книжки “Збручанський кордон (1921–1939): незаконна міграція, контрабанда та шпигунство”.
-
У випуску з Евеліною Кравченко будемо говорити про історичну памʼятку Херсонес, її стан сьогодні, археологічні злочини росіян та історію цього місця.Яку історичну цінність має для нас Херсонес? Хто мешкав там на початку нашої ери? Як Крим став таким, яким є сьогодні?
Евеліна Кравченко – кандидатка історичних наук, старша наукова співробітниця Інституту археології НАНУ. Керівниця та учасниця численних археологічних експедицій, зокрема на Кримському півострові. У сфері наукових інтересів археологія і давня історія Східної Європи часу фінальної бронзи та раннього заліза.
-
У випуску з Сергієм Багро будемо говорити про Гетьманщину, період Руїни, коли українські землі розділили по Дніпру, а також про гетьманів Юрія Хмельницького, Івана Брюховецького та Петра Дорошенка – чи правдиві їхні образи у шкільній програмі?
Чи справді Чорна рада започаткувала Руїну? Як гетьмани намагалися об’єднати розділену Україну? Яку силу мало київське духовенство? Що означав термін “Мала Русь”?
Сергій Багро – кандидат історичних наук, старший науковий співробітник Національного заповідника "Софія Київська". Досліджує базові поняття козацької політичної риторики ранньомодерного часу. Автор 15 наукових статей та учасник групи з підготовки публікації "Літопису Самійла Величка".
-
У випуску з Аллою Швець будемо говорити про український жіночий рух, його становлення, діяльність у воєнні часи та зміни з обставинами. Як ширився жіночий рух? Наскільки дієвою була організація жіночого руху? Як чоловіки ставились до жіночого руху? Чи була відмінність від українського фемінізму від західноєвропейського та світового? Як жінки представляли себе на фронті? Як ставилась церква до жіночого руху?
Алла Швець – докторка філологічних наук, заступниця директора з наукової роботи Інституту Івана Франка НАН України, членкиня Української асоціації дослідників жіночої історії, заступниця голови “Союзу українок”. Вивчає історію українського та міжнародного жіночого руху, жіноче письмо, інтелектуальні біографії визначних представниць українського жіночого руху та літератури. Авторка лекційного курсу з жіночої історії “Жінка і дух часу”, понад 150 наукових публікацій, серед яких наукова монографія “Жінка з хистом Аріадни. Перша інтелектуальна біографія про життєтворчість Наталії Кобринської”.
-
Легенда про бібліотеку Ярослава Мудрого під Києвом, затвірництво та підземні споруди столиці. У пʼятому епізоді подкасту "На чисту воду" почуєте про підземелля Києва, коли та для чого їх створили, куди вони ведуть та чим відрізняються від інших підземель України. Гість випуску – Тимур Бобровський, археолог, спелеолог, етнографіст, кандидат історичних наук, завідувач відділу археології заповідника "Софія Київська".
-
Чи справді після монгольскої навали українські землі знелюдніли, а культура занепала? Що зі шкільної програми про цей період не відповідає фактам? І які наративи про монголів нам нав'язала радянська історіографія? У четвертому випуску подкасту розповідає Світлана Бєляєва, докторка історичних наук, археологиня, учасниця численних експедицій, старша наукова співробітниця Інституту археології НАНУ.
-
У випуску з Владиславом Кіорсаком будемо говорити про саги, відображення історичних подій Русі та біографій князів у них. Якою бачили Русь скандинави? Чи можуть саги вважати історичним джерелом? Яким бачили в сагах Ярослава Мудрого та Володимира Великого? Що відомо про германський міф? Якою є історія Русі у сагах?
Владислав Кіорсак – доктор філософії в галузі історії, молодший науковий співробітник Інституту українознавства ім. І. Крипʼякевича НАН України. Досліджує історію Русі у міжкультурному контексті, історію Ісландії та політику памʼяті у середньовічній Скандинавії. Автор понад 20 наукових статей, присвячених русько-скандинавським відносинам.
-
У випуску з Олександром Могиловим будемо говорити про історію кімерійців, хронологію подій розвитку їхньої культури, військової політики та матеріальної спадщини, протистояння скіфів та кімерійців, та як це відбувалося. Ким були кімерійці? Звідки вони зʼявилися? Чи були кімерійці вмілими вершниками? Якою була скіфська інвазія? Що робили кімерійці в Передній Азії? Як існували скіфи та кімерійці в один час? Чи скіфи і кіммерійці були етнічно спорідненими?
Олександр Могилов – кандидат історичних наук, старший науковий співробітник Інституту археології НАНУ. Учасник та керівник низки археологічних експедицій. Досліджує матеріальну культуру, етнокультурні процеси доскіфської та скіфської доби на українських теренах.
-
У випуску з Олегом Мальченко будемо говорити про історію розвитку культури палаців та замків XV століття, основні принципи їхнього будівництва, осіб, що зробили свій внесок в цьому напрямку, життя місцевого населення навколо замків та оборону цих споруд. Як місцеве населення мало доглядати за замком? Якою була динаміка розвитку фортифікації на початку XV століття? Як замки ставали містами? Хто вів пушкарську службу? Хто доклався до розбудови південного прикордоння Речі Посполитої? Наскільки часто замки ставали об'єктом облоги?
Олег Мальченко – доктор історичних наук, старший науковий співробітник Інституту української археографії та джерелознавства ім. Грушевського НАН України. Досліджує фортифікаційне будівництво, розвиток артилерії, історію ливарної справи на українських землях
-
У випуску з Тетяною Григор'євою будемо говорити про початок та розвиток дипломатичних звʼязків у ранньомодерну епоху, налагодження відносин козацької держави з сусідами, конфлікти Османської імперії та Речі Посполитої, а також поняття дипломатичного імунітету й шлюбної дипломатії. Чи існувала ранньомодерна дипломатія? Як Хмельницький підтримував дипломатичні звʼязки? Чи існувала зацікавленість Європи в комунікації з Московською державою? Хто був антагоністом запорозького козацтва? Як вплинули події Переяславської ради на майбутні дипломатичні відносини? Якою була ідея протекторати від Османської імперії? Тетяна Григор'єва – кандидат історичних наук, доцент кафедри історії Києво-Могилянської академії. Досліджує історію дипломатії, уявлення про Османську імперію в Східній Європі, комунікацію та пропаганду в ранньомодерній Європі.
-
У випуску з Лесею Бондарук будемо говорити про історію та функціонування таборів ГУЛАГу, систему опору, увʼязнення українських політичних вʼязнів та особливості радянських та нацистських таборів.Як зʼявилась система ГУЛАГ? Скільки українців були увʼязнані в таких таборах? Як формувати опір у суворих умовах таборів? Якими були ланки та структура таборів?Леся Бондарук – кандидатка історичних наук, співробітниця Українського інституту національної пам’яті. Досліджує рух опору радянському режиму, діяльність ОУН та УПА на Волині, персональні історії борців за Незалежність у ХХ столітті. Авторка книжок “Михайло Сорока”, “Волинь 1939-1946. Окупована, але нескорена” (одна з трьох авторів), “Прямостояння. Українці в особливих таборах ГУЛАГу”.
-
Яка різниця між словами “лицар” та “рицар”? Звідки почалась рицарська культура? Як трансформувався образ рицарів? Чи могли рицарі ставати політиками? Чи була в Україні власна культура рицарства? Говоримо з Володимиром Гуцулом, кандидатом історичних наук, зброєзнавцем, доцентом факультету історії та міжнародних відносин Ужгородського національного університету про феномен середньовічного рицарства, коли вони з’явилися, якими були, у чому проявляється рицарська культура сьогодні.
- Vis mere
