Episodios
-
Готовність потерпілого брати активну участь у кримінальному провадженні істотно впливає на можливість доведення складу злочину й ефективність розслідування загалом. Після початку збройного конфлікту у 2014 році запит на правосуддя з боку постраждалих осіб зріс в рази. Це, зокрема, призвело до зміни підходів у роботі з цією категорією учасників процесу.
Яких трансформацій зазнав цей напрям в Україні та якими є кращі міжнародні практики у взаємодії з потерпілими у справах про воєнні злочини?
JustTalk у партнерстві з Міжнародною асоціацією юристів і Координаційним центром з надання правничої допомоги організували дискусію, яку модерувала Лариса Денисенко, правозахисниця, адвокатка. Знайомимо вас зі спікерами:
🔹 Сара Елізабет Ділл, заступниця голови Комітету з воєнних злочинів Міжнародної асоціації юристів (онлайн)
🔹 Ієн Едвардс, баристер Колегії адвокатів Англії та Уельсу, голова комітету захисту Асоціації адвокатів Міжнародного кримінального суду, заступник члена Дисциплінарної ради МКС (онлайн)
🔹 Ольга Чекирда, керівниця відділу Департаменту війни Офісу Генерального прокурора
🔹 Аліна Павлюк, адвокатка, аналітикиня Ukrainian Legal Advisory Group
Запрошуємо ознайомитися з discussion paper.
🤝 Подія організована JustTalk у партнерстві з Міжнародною асоціацією юристів і Координаційним центром з надання правничої допомоги.
#JustTalk в соціальних мережах:
🔹 Facebook
🔹 Telegram-канал
🔹 Instagram -
У межах Львівського форуму кримінальної юстиції відбулася JustTalk дискусія про кримінальне правопорушення. Разом із з авторами проєкту нового Кримінального кодексу України обговорили запропоновані новели у сфері визначення кримінального правопорушення, класифікацію правопорушень, ступені тяжкості злочинів і шкоду, якої вони завдають.
▪️ Як проєкт нового КК України змінює підхід до визначення ступеня тяжкості злочину?
▪️ Чи потрібно суспільну небезпечність вказувати як ознаку кримінального правопорушення?
▪️ Чому чинний кодекс порушує принцип пропорційності в частині передбачених санкцій і як це можна вирішити?
Модерував дискусію Павло Демчук, юридичний радник Transparency International Ukraine. Серед запрошених спікерів:
🔹 Юрій Баулін, д. ю. н., академіком НАПрН України
🔹 Микола Хавронюк, д. ю. н., заслужений юрист України
Пропонуємо ознайомитися із Discussion Paper за посиланням, а також прослухати запис обговорення про філософію нового КК України за посиланням.
🤝 Дискусія організована JustTalk в межах проєкту «Підтримка Верховного Суду та вищих судів у реалізації судової реформи та забезпеченні доступу до правосуддя в умовах війни» Програми підтримки ОБСЄ для України.
#JustTalk в соціальних мережах:
🔹Facebook
🔹Telegram-канал
🔹Instagram -
¿Faltan episodios?
-
JustTalk у партнерстві з Офісом Генерального прокурора організували дискусію на тему «Презумпція невинуватості та таємниця слідства: єдність форми та змісту в діяльності різних суб’єктів». До прослуховування доступний запис другої сесії, де з представниками ЗМІ обговорювали етичні аспекти розслідувань та потребу суспільного розголосу. Зокрема:
чи дійсно заборона публікацій в ЗМІ сприяє ефективності розслідування?як працює журналістська етика в питаннях розслідувань?чи мають журналісти дотримуватися презумпції невинуватості?Модерувала дискусію Лариса Денисенко, правозахисниця, адвокатка. Гостями дискусії були:
🔹 Людмила Панкратова, виконавча директорка ГО «Інститут розвитку регіональної преси», членкиня Незалежної медійної ради
🔹 Тетяна Козак, головна редакторка видання судової журналістики «Ґрати»
🔹 Данило Мокрик, журналіст-розслідувач The Kyiv Independent
Запрошуємо ознайомитися з discussion paper.
🤝Дискусія організована JustTalk спільно з Офісом Генерального прокурора у рамках проєкту Ради Європи «Зміцнення прав людини в системі кримінальної юстиції України», що імплементується у межах Плану дій Ради Європи для України «Стійкість. Відновлення. Відбудова» на 2023–2026 роки.
#JustTalk в соціальних мережах:
🔹Facebook
🔹Telegram-канал
🔹Instagram -
JustTalk у партнерстві з Офісом Генерального прокурора організували дискусію на тему «Презумпція невинуватості та таємниця слідства: єдність форми та змісту в діяльності різних суб’єктів». До прослуховування доступний запис першої сесії, на якій обговорили:
що означає презумпція невинуватості і чи дійсно можливо її забезпечити абсолютно?як висвітлювати роботу правоохоронних органів, якщо до судового рішення можуть минати роки?яке ставлення адвокатів до публікацій «зливів» у ЗМІ під час слідства?
Модерувала дискусію Василина Яворська, лідерка JustGroup. Серед запрошених спікерів:
🔹 Олександра Яновська, суддя Верховного Суду
🔹 Олег Пелепюк, начальник Департаменту ОГП
🔹 Назар Кульчицький, адвокат, голова АО «Назар Кульчицький та Партнери»
Запрошуємо ознайомитися з discussion paper.
🤝Дискусія організована JustTalk спільно з Офісом Генерального прокурора у рамках проєкту Ради Європи «Зміцнення прав людини в системі кримінальної юстиції України», що імплементується у межах Плану дій Ради Європи для України «Стійкість. Відновлення. Відбудова» на 2023–2026 роки.
#JustTalk в соціальних мережах:
🔹Facebook
🔹Telegram-канал
🔹Instagram -
JustTalk у партнерстві з Міжнародною асоціацією юристів і Координаційним центром з надання правничої допомоги організували дискусію на тему «Справедливий суд у справах про воєнні злочини».
У колі національних і міжнародних експертів обговорили:
як наразі відбуваються суди за обвинуваченням у воєнних злочинах? якими є міжнародні стандарти правосуддя у справах про воєнні злочини? чи здатна процедура in absentia забезпечити справедливий розгляд?Модерувала дискусію Лариса Денисенко, правозахисниця, адвокатка. Знайомимо вас зі спікерами:
🔹Ольга Саленко, національна експертка проєкту Асоціації правників України «Моніторинг судових проваджень у справах про воєнні злочини: версія 2.0», к.ю.н., доцентка КНУ імені Тараса Шевченка
🔹Марина Бондаренко, суддя Дарницького районного суду міста Києва
🔹Альфонс Орі, суддя Міжнародного залишкового механізму для кримінальних трибуналів ООН (Нідерланди), член Міжнародної асоціації юристів
🔹Сільвія де Бертодано, заступниця судді Високого Суду (Великобританія), членкиня Міжнародної асоціації юристівЗапрошуємо ознайомитися з discussion paper.
#JustTalk в соціальних мережах:
🔹Facebook
🔹Telegram-канал
🔹Instagram
🔹YouTube -
Під час JustTalk обговорили основні причини, мету ухвалення нового кримінального закону, філософію і принципи його змісту разом із авторами проєкту, членами Робочої групи з питань розвитку кримінального права:
🔹Юрієм Бауліним, д. ю. н., академіком НАПрН України
🔹Миколою Хавронюком, д. ю. н., заслуженим юристом України
Модерував дискусію Павло Демчук, юридичний радник Transparency International Ukraine.
▪️Проєкт нового КК України
▪️Discussion paper
🤝JustTalk дискусію організовано у межах проєкту «Підтримка Верховного Суду та вищих судів у реалізації судової реформи та забезпеченні доступу до правосуддя в умовах війни» Програми підтримки ОБСЄ для України.#JustTalk в соціальних мережах:
🔹Facebook
🔹Telegram
🔹Instagram -
Готувати систему кримінальної юстиції України до повернення на деокуповані території потрібно вже сьогодні. Очевидно, що при поверненні виникатимуть ситуації, які наразі не мають правового регулювання, але з якими треба буде оперативно працювати. Серед найбільш дискусійних є питання, що робити зі «спадщиною» окупанта у сфері кримінальної юстиції. Про це говорили під час JustTalk дискусії зі спікерами:
Ігорем Поночовним, керівником Прокуратури Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, керівником робочої групи з розробки моделі повернення кримінальної юстиції на деокуповані територіїАркадієм Бущенком, суддею Верховного СудуАльоною Луньовою, директоркою з адвокації Центру прав людини ZMINAПавлом Демчуком, експертом робочої групи з розробки моделі повернення кримінальної юстиції на деокуповані територіїПодію модерувала Лариса Денисенко, адвокатка, правозахисниця. Зокрема під час дискусії міркували над такими питаннями:
Який статус надавати рішенням окупаційних судів у кримінальних справах за період окупації: визнавати, виконувати, переглядати чи вважати такими, що не мають юридичних наслідків?Які наслідки матимуть ці дві різні моделі ставлення до рішень окупаційних судів?Чи можемо ми визнавати докази, зібрані окупаційною владою після деокупації? Аргументи «за» і «проти».Яким критеріям у випадку визнання національною правовою системою такі докази мають відповідати?
Підготовка цього відео стала можливою завдяки щедрій підтримці американського народу, наданій через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) в рамках проєкту «Права людини в дії», який виконується Українською Гельсінською спілкою з прав людини. Погляди та інтерпретації, представлені у цій публікації не обов’язково відображають погляди USAID, Уряду США. Відповідальність за вміст публікації несуть виключно автори.📌 Детальніше: https://bit.ly/3OSzAyT
Ми в соціальних мережах:
🔹Facebook: https://www.facebook.com/justtalk.club
🔹Telegram-канал: https://t.me/JustTalk_ua
🔹Instagram: https://www.instagram.com/justgroup.com.ua#JustTalk
-
19 квітня 2024 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до КПК України щодо посилення ефективності функціонування інституту службових осіб, відповідальних за перебування затриманих та осіб взятих під варту». Метою змін є, зокрема, удосконалення статусу службової особи, відповідальної за перебування та забезпечення дотримання прав затриманих.
Чи є розуміння як ця норма буде реалізовуватись: хто буде такою службовою особою? Як вона буде обиратись? Які до неї вимоги? Чи ці зміни є внутрішньою ініціативою чи відповіддю на непоодинокі рішення ЄСПЛ проти України у справах про катування? Наскільки ці зміни здатні вирішити проблему катувань? Що важливо врахувати при реалізації на практиці цього положення, щоб воно не було просто формальним?
📽️Про всі це спілкувалися з:
🔹Юлією Лісовою, адвокаткою, експерткою JustGroup та контентною редакторкою JustTalk;
🔹Михайлом Подоляком, керівником Департаменту протидії порушенням прав людини у правоохоронній та пенітенціарній сферах Офісу Генерального прокурора;
🔹Маргаритою Сокоренко, Уповноваженою у справах ЄСПЛ, Міністерство юстиції України;
🔹Русланом Горяченком, начальником Департаменту головної інспекції та дотримання прав людини Національної поліції України.
__________________________________
📌 Ключові моменти:
00:06 – Початок, представлення спікерів, короткий огляд кримінальної справи.
02:30 – Чи стала практика ЄСПЛ щодо катувань іншою? Чи можна спостерігати зміни після ухвалення нового КПК України?
07:21– «Чому катували раніше» і як сьогодні цьому протидіє правоохоронна система України?
13:25 – Як працює система Custody Records? Чи зміни до КПК України — це внутрішня ініціатива чи відповідь на непоодинокі рішення ЄСПЛ у справах про катування?
20:19 – Яким чином можна забезпечити незалежність службової особи, відповідальної за перебування та забезпечення дотримання прав затриманих?
27:26 – Наскільки внесені до КПК України зміни здатні вирішити проблему катувань?
35:05 – Яка роль прокурора в процесі?
40:18 – Як побудована система реагування системи на висунення скарг та підозр службовим особам?
44:46 – Інструменти побудови довіри між представниками поліції та затриманою особою.
48:13 – Чи розповсюджуються ці всі гарантії для особи під час адміністративного арешту?
52:12 – Питання від глядача: «Чи не здається вам, що мала кількість ІТТ також створює нелюдське поводження?»
__________________________________
Підготовка цього відео стала можливою завдяки щедрій підтримці американського народу, наданій через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) в рамках проєкту «Права людини в дії», який виконується Українською Гельсінською спілкою з прав людини. Погляди та інтерпретації, представлені у цій публікації не обов’язково відображають погляди USAID, Уряду США. Відповідальність за вміст публікації несуть виключно автори.
📌 Детальніше: https://bit.ly/3OSzAyT
__________________________________
🟢 Більше відео дискусій та інтерв’ю про кримінальну юстицію дивіться на каналі: https://www.youtube.com/c/JustTalkClub
__________________________________
Ми в соціальних мережах:
🔹Facebook: https://www.facebook.com/justtalk.club
🔹Telegram-канал: https://t.me/JustTalk_ua
🔹Instagram: https://www.instagram.com/justgroup.com.ua
#JustTalk -
Статус українських адвокатів, які продовжили адвокатську діяльність в умовах окупації, достатньо контроверсійна тема. Хтось вважає таких адвокатів зрадниками, колаборантами, які порушили адвокатську присягу і своєю діяльністю допомагають окупантам створювати видимість законності на захоплених територіях, а хтось говорить про важливість і необхідність такої роботи — захищати наших громадян навіть на умовах, які продиктовані окупаційною владою.
Під час спільної дискусії JustTalk та АО «Назар Кульчицький та Партнери» обговорили роль адвокатів на ТОТ в захисті прав громадян, зокрема, в міжнародних інстанціях; політику держави в цій сфері; статус адвокатів на ТОТ відповідно до міжнародного гуманітарного права; міжнародні стандарти роботи адвокатів і рекомендації, що можуть бути застосовані в реаліях окупації.
🔹Модерувала дискусію Лариса Денисенко, правозахисниця, адвокатка.
🔹Спікери:
🔸Дар’я Свиридова, адвокатка, партнерка АО «AZONES», експертка Коаліції «Україна. П’ята ранку
🔸Тетяна Печончик, голова правління Центру прав людини ZMINA
🔸Марк Елліс, виконавчий директор Міжнародної асоціації юристів
Discussion paper доступний за посиланням.
🤝Цей захід став можливим завдяки щедрій підтримці американського народу, наданій через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) в межах проєкту «Права людини в дії», який виконується Українською Гельсінською спілкою з прав людини. Погляди та інтерпретації, представлені у цій публікації не обов’язково відображають погляди USAID, Уряду США. Відповідальність за вміст публікації несуть виключно автори.
📌 Детальніше. -
На початку березня цього року в медіа з’явилась інформація про кримінальне переслідування адвокатки, яка захищає у справах про злочини проти національної безпеки. Адвокатку підозрюють у державній зраді.
В медіа вказується, що приводом для кримінальної справи стали «публічні висловлювання адвокатки в інтернеті, в ЗМІ, а також у судових засіданнях, які транслювались онлайн». Серед доказів — протоколи судових засідань за участі адвокатки.
Чи дійсно адвокат може перестаратись із захистом і цим вчинити злочин? Чи можуть такі кримінальні справи використовуватись як тиск на адвокатів? Як відрізнити тиск і обґрунтоване переслідування? Які проблеми існують всередині адвокатської спільноти? Чи потрібні зміни до КПК?
📽️Про всі ці питання спілкуємося з Юлією Лісовою, адвокаткою, експерткою JustGroup та контентною редакторкою JustTalk, Володимиром Яворським, правозахисником, програмним директором Центру громадянських свобод, Головою Правління ГО «Докудейз», та Анастасією Сербіною, адвокаткою, засновницею Тренінгової групи АС.
__________________________________
📌 Ключові моменти:
00:00 – Початок, представлення спікерів, короткий огляд кримінальної справи.
04:06 – Чи може адвокат нести відповідальність за «надмірний захист»? Поняття державної зради та важливість чіткої комунікації зі сторони держави в таких справах.
11:23 – Про ототожнення адвоката з клієнтом; незалежність захисника та активність у представленні інтересів клієнта.
19:50 – Чию позицію висловлює адвокат під час судового засідання: свою чи клієнта? Про використання протоколів судових засідань у якості доказів.
30:25 – Аналіз обґрунтованості та вмотивованості ухвали про запобіжний захід.
38:35 – Про необхідність змін до КПК?
49:11 – Чи можуть такі кримінальні справи зацікавити міжнародних партнерів України та правників із інших країн?
58:07 – Реакція адвокатської спільноти на втручання в професійну діяльність захисника та ототожнення його з клієнтом: якою має бути та яка є насправді?
__________________________________
Підготовка цього відео стала можливою завдяки щедрій підтримці американського народу, наданій через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) в рамках проєкту «Права людини в дії», який виконується Українською Гельсінською спілкою з прав людини. Погляди та інтерпретації, представлені у цій публікації не обов’язково відображають погляди USAID, Уряду США. Відповідальність за вміст публікації несуть виключно автори.
📌 Детальніше: https://bit.ly/3OSzAyT
__________________________________
#JustTalk #кримінальнасправа -
За два роки повномасштабного вторгнення вже напрацьовано певні загальні підходи та алгоритми в розслідуванні воєнних злочинів. Водночас ця категорія кримінальних проваджень продовжує бути унікальною з огляду на специфіку складу злочинів, умови розслідування, значення результатів розслідування.
В умовах, коли судова практика за цією категорією справ тільки формується, в органів правопорядку є певна невизначеність щодо стандартів їх доказування: які саме докази мають підтверджувати ті чи інші обставини, яка кількість доказів може вважатися достатньою, як не припуститися помилки, яка може призвести до визнання судом доказу недопустимим.
🎙Про доказування воєнних злочинів говорили під модеруванням Лариси Денисенко, правозахисниці, адвокатки, зі спікерами:
🔹 Андрієм Лещенком, заступником начальника управління процесуального керівництва та підтримання публічного обвинувачення Департаменту протидії злочинам, вчиненим в умовах збройного конфлікту, Офісу Генерального прокурора.
🔹 Костянтином Губським, головою АО «Form Lex», адвокатом.
🔹 Миколою Мазурем, суддею Верховного Суду.
__________________________________
Discussion paper доступний за посиланням.
__________________________________
🤝Цей захід став можливим завдяки щедрій підтримці американського народу, наданій через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) в межах проєкту «Права людини в дії», який виконується Українською Гельсінською спілкою з прав людини. Погляди та інтерпретації, представлені у цій публікації не обов’язково відображають погляди USAID, Уряду США. Відповідальність за вміст публікації несуть виключно автори.
📌 Детальніше. -
Яку користь можуть принести технології штучного інтелекту для підвищення ефективності роботи адвокатів, прокурорів, суддів? Які ризики можуть виникати при їх використанні? Які існують межі застосування ШІ? Чи готові українські правники до делегування певних завдань нейромережам і який досвід вже існує в національній системі правосуддя?
🎙️Ці питання обговорювали під час презентації результатів соціологічного дослідження Центру Дністрянського та Соціологічної агенції FAMA «Перспективи та межі використання штучного інтелекту в кримінальному процесі». Модерував розмову Іван Городиський, адвокат, к.ю.н, директор Центру Дністрянського.
Спікери:
🔸Юрій Бєлоусов, начальник Департаменту протидії злочинам вчиненим в умовах збройного конфлікту, Офісу Генерального прокурора.
🔸Расім Бабанли, перший заступник керівника апарату Верховного Суду.
🔸Ірина Кузіна, адвокатка.
__________________________________
👉 Дивтися відеозапис дискусії.
👉Результати соціологічного дослідження
👉Discussion paper
__________________________________
Захід відбувся за підтримки Європейського Союзу та Міжнародного фонду «Відродження» в межах спільної ініціативи «Європейське Відродження України». -
У подкасті йдеться про реалізацію Стратегії протидії катуванням у системі кримінальної юстиції, результати боротьби з основними причинами катувань в Україні, стан виконання рішень ЄСПЛ і практичні проблеми, що впливають на ефективність протидії катуванням.
Модерує дискусію Лариса Денисенко, правозахисниця, адвокатка.
Спікери:
🔸Олена Діденко, заступниця керівника управління Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань
🔸Руслан Горяченко, начальник Департаменту головної інспекції та дотримання прав людини Національної поліції України
🔸Павло Пушкар, керівник відділу Департаменту з питань виконання рішень Європейського суду з прав людини Генерального директорату з прав людини та верховенства права Ради Європи.
__________________________________
Відеозапис першої частини дискусії
Discussion paper
__________________________________
Дискусія відбулася у рамках проєкту Ради Європи «Посилення правоохоронних органів України під час війни та у повоєнний період», що імплементується у межах Плану дій Ради Європи для України «Стійкість. Відновлення. Відбудова» на 2023–2026 роки.
__________________________________
Ми в соціальних мережах:
🔹Facebook
🔹Telegram-канал
🔹Instagram
🔹Twitter -
І в мирний час, і під час війни заборона катування — абсолютна. Боротьба з практикою застосування катувань у правоохоронних органах має тривати.
💡В подкасті Микола Гнатовський, суддя Європейського Суду з прав людини, Михайло Подоляк, керівник Департаменту протидії порушенням прав людини у правоохоронній та пенітенціарній сферах Офісу Генерального прокурора, та Аліса Пєтухова, керівниця Управління координації виконання рішень Європейського Суду з прав людини Міністерства юстиції України, обговорюють такі питання:
🔵Які нові виклики принесла війна у протидію катуванням?
🔵Яка ситуація з виявленням та розслідуванням фактів катування є зараз?
🔵Які тенденції в подачі скарг до ЄСПЛ по катуваннях проти України?
🔵Як війна ускладнила процес виконання рішень ЄСПЛ?
🔵Що змінили у Стратегії протидії катуванням у системі кримінальної юстиції, щоб адаптувати її до воєнного часу і чому?
Модерує розмову Лариса Денисенко, правозахисниця, адвокатка.
__________________________________
Discussion paper доступний за посиланням.
Дивитися відео на YouTube.
__________________________________
Дискусія відбулася у рамках проєкту Ради Європи «Посилення правоохоронних органів України під час війни та у повоєнний період», що імплементується у межах Плану дій Ради Європи для України «Стійкість. Відновлення. Відбудова» на 2023–2026 роки. -
Які можливості для оптимізації судочинства і покращення доступу до правосуддя відкривають нові технології штучного інтелекту? Який досвід впровадження технологій ШІ в українському судочинстві вже існує? Чи зможе штучний інтелект у майбутньому гарантувати справедливість та замінити людину? Які можливі ризики пов'язані із застосуванням ШІ в судовій системі?
📽️Про всі ці питання спілкуємося із Расімом Бабанли, першим заступником керівника апарату Верховного Суду, Богданом Крикливенком, керівником апарату Вищого антикорупційного суду, та Іваном Городиським, директором Центру Дністрянського, Віцепрезидентом АПУ.
__________________________________
📌 Ключові моменти:
00:00 — Початок, представлення тематики та спікерів.
03:35 — Система післявоєнної відбудови JUDGE DREDD: крок в сторону цифровізації з елементами штучного інтелекту.
05:03 — Про ефективність цифровізації правосуддя у напрямку ШІ та оптимізацію процесів з пошуку та аналізу судової практики.
11:39 — Технології штучного інтелекту правосуддя: високоризикові та менш ризикові. Ознаки та різниця між ними.
13:04 — Типи технологій ШІ та міжнародний досвід застосування в здійсненні судочинства.
20:20 — Чи є досвід у ВАКС щодо застосування штучного інтелекту?
23:16 — Расім Бабанли про роботу бази правових позицій Верховного Суду.
33:05 — Про регулювання штучного інтелекту в правосудді, судовий контроль.
39:25 — Які ризики та загрози може нести впровадження ШІ у правосудді?
47:15 — Впровадження ШІ у наступній судовій реформі — доповнення чи заміна людини у процесі?
57:09 — Q/A від аудиторії.
__________________________________
Захід відбувся за підтримки Європейського Союзу та Міжнародного фонду «Відродження» в межах спільної ініціативи «Європейське Відродження України». -
Забезпечення ефективного права на захист у справах про воєнні злочини є однією з гарантій справедливого правосуддя, яку Україна зобовʼязана забезпечувати. Разом з тим, наразі проблеми захисту в цих справах недостатньо обговорюються, замовчуються і відповідно не досліджуються.
🎙Під модеруванням Лариси Денисенко, правозахисниці, адвокатки, JustTalk у партнерстві з Координаційним центром з надання правової допомоги розпочали дискусію на цю тему в правничій спільноті.
У відео йдеться про:
🟢 Участь адвокатів у справах про воєнні злочини: досвід і міжнародні стандарти. Поради українським адвокатам в контексті сьогодення.
🟢 Системні виклики, що постають перед адвокатами, які співпрацюють з системою безоплатної правової допомоги по цим справам?
🟢 Погляд судді на роль адвоката — захисника в справах про воєнні злочини.
Спікери:
🔹 Олександр Баранов, директор Координаційного центру з надання правової допомоги.
🔹 Марк Елліс, виконавчий директор Міжнародної асоціації юристів.
🔹 Марина Бондаренко, суддя Дарницького районного суду міста Києва.
🔹 Марі О’Лірі, адвокатка в Міжнародному кримінальному суді.
__________________________________
Discussion paper доступний за посиланням👉 https://cutt.ly/uwTLYXxX
__________________________________
🤝Цей захід став можливим завдяки щедрій підтримці американського народу, наданій через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) в рамках проекту «Права людини в дії», який виконується Українською Гельсінською спілкою з прав людини.
Американський народ, через USAID, надає економічну та гуманітарну допомогу по всьому світу понад 55 років. В Україні допомога USAID надається у таких сферах як: економічний розвиток, демократія та управління, охорона здоров’я і соціальний сектор. Починаючи з 1992 р., Агентство США з міжнародного розвитку надало Україні технічну та гуманітарну допомогу на суму 1,8 мільярда доларів.
Детальнішу інформацію про програми USAID в Україні можна отримати на офіційному веб-сайті USAID та сторінці у Facebook. -
❓Чи може штучний інтелект підвищити ефективність роботи адвокатів при захисті в кримінальних справах?
❓Які етичні аспекти потрібно враховувати при використанні ШІ в кримінальній адвокатурі?
❓Які ризики несе використання ШІ в адвокатській діяльності та як їх уникнути?
❓Як ШІ може змінити збір та аналіз доказів у кримінальних справах?
📽️Про всі ці питання спілкуємося із Назаром Кульчицьким, адвокатом, головою АО «Назар Кульчицький та Партнери», та Віталієм Матвєєвим, адвокатом, головою правління ГО «ПРОЖЕКТОР», керівником проєкту «Human Rights Clinic». Модерує спільне обговорення JustTalk і Центру Дністрянського Іван Городиський, адвокат, к.ю.н, директор Центру Дністрянського, Віцепрезидент Асоціації правників України.
__________________________________
📌 Ключові моменти:
00:00 – Початок, представлення тематики та спікерів.
02:00 – Чи можуть технології штучного інтелекту бути корисними в адвокатській діяльності та сприяти більш ефективному забезпеченню права на захист?
09:40 – Якщо технології ШІ зможуть прогнозувати поведінку людини, чи не буде це порушенням презумпції невинуватості? Чи може ШІ стати просунутим поліграфом?
19:17 – Чи потрібно повідомляти клієнтів про застосування ШІ під час роботи над справою?
25:56 – Чи існує межа, коли ШІ точно не може заміняти адвоката?
35:33 – Якби ChatGPT міг працювати локально на серверах юридичних фірм чи адвокатських об’єднань, чи застосовували б спікери його в роботі?
39:03 – Чи потрібно вносити зміни до правил адвокатської етики щодо використання ШІ в професійній діяльності? Чи є необхідність у законодавчих змінах?
47:22 – Q&A від аудиторії
__________________________________
Захід відбувся за підтримки Європейського Союзу та Міжнародного фонду «Відродження» в межах спільної ініціативи «Європейське Відродження України».
__________________________________
#JustTalk -
🤔Як штучний інтелект допомагає у розслідуванні воєнних злочинів, скоєних під час російської агресії проти України? Які інструменти на основі ШІ були розроблені або адаптовані для потреб української прокуратури та розслідувачів у цей період? Чи допомагає ШІ в ідентифікації осіб, винних у воєнних злочинах? Чи можуть інші країни вивчати досвід України для власних потреб?
📽️Про всі ці питання спілкуємося із Юрієм Бєлоусовим, начальником Департаменту протидії злочинам, вчиненим в умовах збройного конфлікту, Офісу Генерального прокурора, та Романом Авраменком, співзасновником і виконавчим директором Truth Hounds. Модерує спільне обговорення JustTalk і Центру Дністрянського Іван Городиський, адвокат, к.ю.н, директор Центру Дністрянського, Віцепрезидент Асоціації правників України.
__________________________________
00:00 – Початок, представлення спікерів.
01:44 – Про використання цифрових технологій і штучного інтелекту в розслідуванні воєнних злочинів, ідентифікації людей, аналізі даних.
08:36 – Ризики та межі використання штучного інтелекту в дослідженні й зборі доказів при розслідуванні воєнних злочинів. Про документування доказів міжнародних злочинів, пов’язаних зі збройним конфліктом, громадськими організаціями.
20:29 – Про цифровізацію матеріалів кримінальних проваджень і оптимізацію процесів під час здійснення розслідування.
28:05 – Про допустимість цифрових доказів, приклади застосування технологій у встановленні чітких даних при розслідуванні воєнних злочинів, формування судової практики в національних судах.
47:57 – Чи може Україна в застосуванні штучного інтелекту при розслідуванні воєнних злочинів опиратися на досвід інших країн? Чи все ж таки саме ми формуємо той досвід, який будуть вивчати інші країни для власних потреб?
56:02 – Дискусія: про оцінку доказів національними судами; використання ШІ для обрахування завданих матеріальних збитків, з метою подальшої компенсації; впровадження eCase.
__________________________________
Захід відбувся за підтримки Європейського Союзу та Міжнародного фонду «Відродження» в межах спільної ініціативи «Європейське Відродження України». -
В межах дискусії JustTalk та Центру прав людини ZMINA обговорили як працює законодавство про притягнення до відповідальності за колабораційну діяльність.
У відео йдеться про:
🟢Поточну слідчу та судову практику у справах про колабораційну діяльність.
🟢Основні проблеми розмежування кваліфікації та належності доказів у розгляді справ про колабораційну діяльність.
🟢Можливі шляхи зміни слідчої та судової практики притягнення до відповідальності осіб, які обвинувачуються в співпраці з окупаційними органами влади.
🟢Притягнення до кримінальної відповідальності за колабораційну діяльність в контексті реінтеграції деокупованих територій України.
🟢Комунікацію розслідування та рішень судів у справах про колабораційну діяльність.
🎙Модерує дискусію Лариса Денисенко, правозахисниця, адвокатка.
Спікери:
🔸Онисія Синюк, аналітикиня Центру прав людини ZMINA
🔸Олександр Жила, заступник начальника управління Офісу Генерального прокурора
🔸Анастасія Сербіна, адвокатка, керівниця Тренінгової групи АС
🔸Олексій Арунян, журналіст видання судової журналістики «Ґрати».
__________________________________
00:00 – Тизер.
01:02 – Представлення учасників дискусії.
02:32 – Онисія Синюк про практику застосування статтей 111-1 та 111-2 КК України, за результатами аналізу судових рішень і проведення глибинних інтерв’ю.
11:07 – Олександр Жила про розслідування колабораційної діяльності, важливість стандартів доказування, формування судової практики та соціальну відповідальність прокурорів.
29:16 – Анастасія Сербіна про недоліки законодавства, тиск суспільства на адвокатів, що представляють інтереси осіб, які обвинувачуються у колабораційній діяльності.
37:55 – Олексій Арунян про розслідування та судовий розгляд справ про колабораціонізм на деокупованих територіях очима журналістів, зокрема в Донецькій області.
48:11 – Про реакцію суспільства на висвітлення справ про колабораційну діяльність судовими журналістами.
50:56 – Стосовно укладення угод про визнання вини з колаборантами.
54:14 – Про роботу судових журналістів і взаємодіяю із суддями-спікерами.
1:05:27 – В яких випадках рішення органів місцевої окупаційної влади вважаються допустимими доказами?
1:09:10 – Добровільність, примусова згода на зайняття посади чи крайня необхідність?
1:22:04 – Про конфіскацію майна та «адвокатів сторони обвинувачення».
1:27:22 – Про концепцію перехідного правосуддя.
1:30:33 – Дискусія та підсумки обговорення.
__________________________________
👉Discussion paper доступний за посиланням
__________________________________
Дискусія відбулася за підтримки Європейського Союзу та Міжнародного фонду «Відродження» в межах спільної ініціативи «Європейське Відродження України». -
Під час чергової дискусії JustTalk і Асоціації жінок-юристок України «ЮрФем» говорили про застосування заходів безпеки потерпілих і свідків при розслідуванні СНПК.
Яка практика існує протягом повномасштабного вторгнення рф на територію України? Як органи правопорядку комунікують з потерпілими особами, аби уникнути повторної травматизації? Що потрібно змінити в законодавстві?
Ці питання обговорювали під модеруванням Лариси Денисенко, правозахисниці, адвокатки, співзасновниці Асоціації жінок-юристок «ЮрФем», зі спікерами:
🔹 Анною Сосонською, начальницею другого відділу управління Офісу Генерального прокурора щодо СНПК
🔹 Христиною Кіт, адвокаткою, Головою Асоціації жінок-юристок «ЮрФем»
🔹 Вадимом Єльшиним, представником Національної поліції України
__________________________________
00:00 – Тизер.
00:33 – Представлення учасників дискусії.
01:59 – Про роботу спеціалізованого управління щодо злочинів СНПК Офісу Генерального прокурора з потерпілими особами та забезпечення їх конфіденційності.
10:50 – Христина Кіт про заходи безпеки, пріоритетність конфіденційності особи та роботу з потерпілими та свідками.
21:02 – Про інститут забезпечення безпеки потерпілих і свідків та умови скасування заходів безпеки.
32:10 – Чи доцільно застосовувати заходи процесуального впливу до особи, якій забезпечено заходи безпеки, проте яка відмовляється давати свідчення в суді?
40:18 – Чи застосовуватимуться заходи безпеки до осіб, що знаходяться за кордоном? Якщо так, – яким чином?
43:26 – Про проблеми, що виникають на практиці, при забезпеченні заходів безпеки, а також про обов’язки особи, щодо якої ці заходи забезпечені.
46:35 – Обговорення. Чи варто інформацію про забезпечення заходів безпеки віднести до державної таємниці? Чи є законодавство потерпілоорієнтованим і що не так із зареєстрованими законопроєктами? Чи представляють інтереси потерпілих у суді ті ж самі прокурори, які й допитують та легендують їх?
01:09:38 – Чи можливо дотриматися в обвинувальному акті стандарту «Поза розумним сумнівом», якщо окрім показів потерпілої особи більше нічого не вдається зібрати?
01:15:23 – Про постанову прокурора щодо зміни анкетних даних потерпілої особи.
01:23:05 – Підсумки від спікерів.
__________________________________
👉 Discussion paper доступний за посиланням
__________________________________
Захід відбувся в рамках проєкту «Адвокація прав жінок, постраждалих від сексуального насильства в умовах війни», що реалізовується Асоціацією жінок-юристок України «ЮрФем» за фінансової підтримки Міжнародного фонду «Відродження». - Mostrar más
