Episodit
-
У світі вина є сорти-дипломати, що комфортно почуваються майже всюди: Каберне Совіньйон, Мерло, Шардоне. Вони зрозумілі, передбачувані та універсальні. А є місцеві старожили – автохтони. Це сорти зі складним характером, які століттями проростали у землю та всотували особливості регіону.
Україна в цьому сенсі – не порожній аркуш, а радше палімпсест. Попри драматичну історію воєн, імперських утисків, заборон та втрат, вона зберегла унікальну винну спадщину. Тут сформувалися лози, що навчилися звучати в унісон з місцевим теруаром та стали частиною культурного коду українського виноробства.
-
Наша сьогоднішня історія – про людину, яка приїхала на південь України, щоб буквально змінити ДНК тамтешнього виноградарства. Мова піде про талановитого науковця, який вмів мислити на десятиліття вперед і не боявся експериментувати. А ще він був захопленим винним ентузіастом, що розумів цей напій на всіх рівнях і старався крок за кроком формувати культуру виноробства. Ім’я йому Василь Таїров.
-
Puuttuva jakso?
-
Якщо влаштувати подорож виноградниками України, то можна помітити, що картина виходить дуже строката. У різних регіонах на сусідніх ділянках уживаються французи зі своїм шармом, італійці з темпераментом, стримані німці, експресивні іспанці та грузини. Так, це я звісно ж, маю на увазі сорти, які народилися за тисячі кілометрів звідси, але пустили тут коріння. Сьогодні вони разом з місцевими автохтонами формують обличчя сучасного українського виноробства. Навіть більше, домінують на наших виноградниках. Але як так сталося? Для цього треба трохи відмотати історію назад і розібратися, хто всіх цих «іноземців» сюди запросив.
-
В одному з попередніх випусків я вже розповідав про зародження винної культури на території Північного Причорномор’я. Сьогодні ми зробимо крок далі й поговоримо про надзвичайно розвинену археологічну спільноту, відому як Черняхівська культура. Давайте з’ясуємо, яку роль у ній відігравало вино, яким воно було, та як його пили.
-
У світі вина є регіони-зірки, і однією з найяскравіших по праву можна назвати Бордо. Це такий своєрідний інфлююенсер, досвід якого намагались наслідувати всі навколо. Звідти регулярно розходилися барріки з першокласним вином, а також знання, технології та високі стандарти якості. Україна не залишилась осторонь цього тренду, хоча в середньовіччі наші землі більше орієнтувалися на візантійську та причорноморську винну традицію. Проте пізніше, особливо в часи активної інтеграції до європейського ринку, саме бордоська модель стала для українських виноробів еталоном структурного червоного вина. І сьогодні ми простежимо, як саме Бордо вплинуло на наше виноробство та винну культуру.
-
Кінець 19 століття видався непростим для світового виноробства. Індустрія буквально опинилась на грані знищення, а виною всьому філоксера, крихітна тля, яку неможливо побачити неозброєним оком. Вона «косила» європейські виноградники гектар за гектаром, і територію України теж не оминула своєю увагою. Тож сьогодні будемо говорити про те, як вона сюди потрапила, як з нею боролися, та здавалося б, до чого тут національно визвольний рух.
-
Коли держава забороняє людям пити, нічого хорошого з цієї історії зазвичай не виходить. Сухий закон завжди починається як моральна проповідь, а зрештою перетворюється на театр креативу та народної винахідливості. Українцям намагались заборонити пити тричі, коли вони жили під владою спочатку царської Росії, потім більшовиків. А десь по інший бік Атлантичного океану подібний досвід проходили американці. І якщо придивитись уважно, ці історії римуються, наче їх писав один сценарист з чорним гумором. Заборона народжує спротив, а держава отримує більше проблем, ніж користі. Тож сьогодні проведемо паралелі й порівняємо ці досвіди – як виживали українці й американці під час «сухих законів».
-
Згадка про скіфів у багатьох викликає доволі стереотипні асоціації: дикі вершники степу, відчайдушні вояки, що розуміють лише мову сили та не мають культури. А що як я скажу вам, що скіфи насправді полюбляли вино – напій цивілізації, ритуальності та статусу? І знали вони про нього більше, ніж ми з вами звикли думати. Та й взагалі, були далеко не такими дикунами, як їх зображували греки. Раніше, в одному з попередніх випусків я вже трохи торкався теми стосунків скіфів з вином. Сьогодні ж поговоримо про це більш детально.
-
МОЯ ЕЛЕКТРОННА ПОШТА: [email protected]
Коли ми думаємо про український фольклор, уява малює нам пишні вінки, вишиванки, колядки, що лунають поміж снігів, та глибинну народну мудрість. Але давайте не забувати: у цій мозаїці звичаїв та традицій вино теж посідає почесне місце. Адже Україна має свою багатовікову винну історію – місцями забуту, подекуди недооцінену, але живу. Тож сьогодні поговоримо про те, яке місце посідає вино в українському фольклорі , та як крізь цю символіку проступає винна культура.
-
МОЯ ЕЛЕКТРОННА ПОШТА: [email protected]
Коли ми говоримо про жіночий внесок у розвиток виноробства, то це завжди невидима робота, про яку довгий час мало що було відомо. Певно, більшість поціновувачів вина згадає хіба що про вдову Кліко, і то не зможе назвати її повного ім’я. А як щодо видатних жінок, які вплинули на історію українського виноробства? Пропоную вам відкрити завісу таємниці й вирушити у захопливу подорож крізь віки, щоб дізнатися про них більше.
-
МОЯ ЕЛЕКТРОННА ПОШТА: [email protected]
Сьогодні ми поговоримо про те, як у давнину вино було справжнім інструментом політики, дипломатії та економіки. Україна, зі своїм вигідним розташуванням на перетині торгових шляхів, відігравала важливу роль у розповсюдженні та споживанні вина. Сьогодні ми поринемо в історію та дізнаємося, як вина використовувалися у дипломатичних відносинах Київської Русі, козацької доби та інших періодів української історії.
-
МОЯ ЕЛЕКТРОННА ПОШТА: [email protected]
Відносно недавно на екрани вийшов документальний фільм «Яремчук: незрівнянний світ краси». Його касові збори побили чергові рекорди, а атмосферу в кінозалі під час перегляду важко було передати словами. Взагалі, мода на українське ретро сьогодні стрімко набирає обертів. Тож давайте поговоримо про двох найяскравіших його представників, чия творчість завжди йшла у тісній зв’язці.
-
МОЯ ЕЛЕКТРОННА ПОШТА: [email protected]
Нещодавно в прокат вийшов фільм «Будинок слово», який багато кого вразив та спричинив чимало обговорень. Він висвітлює важку для української історії сторінку, а саме, про долі митців, що увійшли до сумнозвісного списку Розстріляного відродження. Проте, сама стрічка, попри свій трагізм, показує також і богемне життя письменників, поетів, акторів, режисерів того часу. Й багато місця там займають посиденьки з вином та іншими напоями. Тож сьогодні будемо говорити про те, що ж пили в будинку «Слово», та якими були алкогольні вподобання митців того часу.
-
МОЯ ЕЛЕКТРОННА ПОШТА: [email protected]
Навряд чи у вас Поділля асоціюється з виноробством. Проте, цей край багатий на унікальні теруари та має свою цікаву винну історію. Тож приготуйтеся дивуватися – сьогодні будемо відкривати для себе Поділля з нової неочікуваної сторони.
-
МОЯ ЕЛЕКТРОННА ПОШТА: [email protected]
Сьогодні ми поговоримо про виноробні традиції Слобожанщини. Так, не дивуйтеся, цей край може здивувати вас цікавими та неочікуваними історіями. Доволі довгий час вважалося, що там взагалі не вирощували виноград. Адже клімат Слобожанщині дещо суворіший, ніж у Бессарабії, Таврії чи навіть на Закарпатті. Проте, відомо, що у 17-18 столітті тут активно закладалися нові монастирі. А там, де монахи, там завжди вино.
-
МОЯ ЕЛЕКТРОННА ПОШТА: [email protected]
Українське Приазов’я, як і сусідня Таврія та інші південні регіони, має свої традиції та історію виноробства. Адже умови для вирощування винограду тут доволі сприятливі. Тож сьогодні пропоную поговорити, хто приніс на ці землі виноробну культуру, як вона розвивалася, зокрема й у сучасний період, та що відбувається там сьогодні.
-
МОЯ ЕЛЕКТРОННА ПОШТА: [email protected]
Таврія, а саме, південні території Херсонської та Запорізької областей, мають не менш давні традиції виноробства, ніж сусідня Бессарабія, про яку я вже розповідав в одному з минулих подкастів. Місцеві мешканці вирощували виноград багато століть, і в цьому немає нічого дивного, адже тутешній клімат дуже сприятливий до виноградарства. Але повноцінно розвиватися ця індустрія почала у 19 столітті. Сьогодні ми поговоримо, завдяки кому це відбувалося, як розвивалось виноробство Таврії в сучасні часи, та з якими викликами стикається сьогодні.
-
Сьогодні ми поговоримо про те, як впливала релігія на розвиток виноробства в Україні, та що пили представники українського духовенства різних епох.
Почнемо ми сьогоднішню історію з хрещення Русі, яке, як ви напевно знаєте, сталося у 988 році завдяки князю Володимиру. Та не всі знають, що великий князь певний час розмірковував над тим, яка саме віра буде панівною в цій державі. Розуміючи, що треба відходити від «непрестижного» язичництва, він зважував усі плюси й мінуси інших релігій. Іслам Володимир одразу ж відкинув, бо там забороняється пити вино.
-
У сьогоднішньому випуску я пропоную згадати чудову українську комедію «За двома зайцями». Думаю, багато хто з вас її бачив, але можливо, дуже давно – фільм старий та знятий на кіностудії Довженка ще в далекі 60-ті. А якщо раптом не дивилися – то раджу це виправити, фільм легко знайти на Ютубі. Ті, хто його бачив, пам’ятають, що це історія молодого чоловіка, який намагається розв’язати свої грошові проблеми за рахунок вигідного шлюбу, але має види на гарну дівчину з бідної родини. Однак ми сьогодні поговоримо про цей фільм в іншому ключі через призму його зв’язку з вином. Ви здивуєтесь, але він є, і його там навіть більше, ніж здається на перший погляд.
-
МОЯ ЕЛЕКТРОННА ПОШТА: [email protected]
Якось я робив подкаст про те, що пили батьки-засновники американської демократії. Але в нас є свої, визначні постаті, про питні вподобання яких ми майже нічого не знаємо. Тож сьогодні будемо говорити, у яких стосунках з алкоголем були видатні політики, що на початку 20 століття будували Українську державу.
- Näytä enemmän
