Episodit
-
Коли почалася війна, їм було по 10–11 років. Тепер вони — розвідники та бойові медики, піхотинці й артилеристи, які стримують росіян на півночі Харківщини. Щоб окупаційні війська не могли зайти, наприклад, у село Липці. Стратегічно важливе. Бо, захопивши цей населений пункт, росіяни зможуть обстрілювати Харків із артилерії. Наш новий репортаж про тих, хто власними потом, кров’ю і життям рятує нас, жителів Харкова, від повторення весни 2022-го. Герої цього випуску — бійці першого батальйону оперативного призначення бригади «Рубіж» Національної гвардії України. Рушаймо.
-
Хто вони — вартові неба Харківщини й що в Харкові з протиповітряною обороною — про це наш новий репортаж до Дня зенітних ракетних військ.
-
Puuttuva jakso?
-
Під час війни старенькі опинилися у геть скрутному становищі. Багато з них через війну втратили все. Слухайте репортаж про прихисток для літніх людей «Велика родина».
-
На Харківщині сільська 70-річна вчителька Катерина Мороз навчає дітей у хаті, розбитій росіянами. Її історію слухайте в новому випуску «Станції “Держпром”».
-
«Гострі картузи» — маленький підрозділ, який сьогодні на харківському фронті робить великі справи. Британська преса пише про них як про «елітний підрозділ».
-
Харківські рятувальники-спецпризначенці працювали у травні в надзвичайно складних умовах. Яким видався місяць для них — слухайте в подкасті «Станція “Держром”».
-
Батальйон ударних БпАК «Ахіллес» вибиває росіян із Харківщини. Наші журналісти побували на позиціях пілотів батальйону, які вміють воювати технологіями.
-
Евакуація з Вовчанська ускладнилася ще більше: тепер волонтерів не пускають до міста, бо стало надто небезпечно. Хто вивозить людей із пекла — у свіжому випуску.
-
Понад пів сотні майстрів із лазерного видалення татуювань і перманентного макіяжу по всій країні допомагають постраждалим від вибухів. До цієї волонтерської ініціативи харків’янина Ярослава Вінніченка доєдналися його колеги з усіх регіонів. Сліди згоряння пороху настільки глибоко проникають під шкіру внаслідок вибуху, що людина може на все життя лишитися із чорними обличчям, руками й ногами. Й усім, хто постраждав через обстріли й має таку проблему, Вінніченко допомагає у своїй студії безплатно. Нині це здебільшого армійці, а на початку повномасштабного вторгнення першими пацієнтами були цивільні. Як відбувається перевтілення добровольця Андрія Єфимова, якому вдалося вціліти після вибуху КАБа, ми їдемо подивитися до косметологічної клініки, де працює Ярослав Вінніченко. Рушаймо.
-
Він уцілів, коли росіяни збили їхній літак. Поранений, катапультувався та пройшов три кілометри окупованою територією до своїх. Й ось, понад два роки по тому, він уперше приїхав на місце трощі. Щоби згадати свого загиблого побратима-пілота, щоб місце трагедії стало місцем пам’яті, щоб рештки їхнього літака нарешті опинилися в музеї, а не на звалищі. У сьогоднішній «Станції “Держпром”» говоримо про культуру пам’яті. Від того, як ми вміємо вшановувати загиблих, залежить наше майбутнє. Чи досить добре ми пам’ятаємо, хто наш ворог? Чи змогли ми передати це своїм дітям? Це буде неймовірна історія про небайдужість, пам’ять і подвиг. Історія про те, як уламки українського літака понад два роки пролежали на звалищі поблизу Ізюму. Тільки завдяки небайдужим людям, які об’єдналися, рештки відправили з Ізюму до музею в Києві. Рушаймо.
-
В Ізюмі створюють музей окупації, щоб пам’ятати про російське вторгнення в місто й притягнути до відповідальності винних за воєнні злочини.
-
(Покинуті) тварини на війні — такі самі жертви, як і люди. Сьогодні розповідаємо історії покинутих тварин під час війни та як допомагають братам нашим меншим.
-
Американські бойові машини піхоти «Бредлі» нищать найсучасніші російські танки під Авдіївкою. Самі американці кажуть про ці БМП «легкий танк».
-
У прифронтовому селищі Елітне, що в передмісті Харкова, відкрився хаб «Дім уяви». Чому культура важлива — слухайте в новому випуску «Станції “Держпром”».
-
У Харкові з’явилася безплатна школа будівельників, адже відбудова міста потребує великої кількості робочих, а через війну багато харків’ян утратило свою роботу.
-
Командир артилерійського підрозділу 28 бригади Артем Холодкевич під час звільнення Херсонщини втратив ногу, але все одно повернувся на фронт.
-
Звільнена Кліщіївка — це дуже важлива ділянка на Бахмутському напрямку, тому окупанти не облишають спроб повернути втрачені позиції.
-
Він потрапив у полон у перші ж години повномасштабного російського вторгнення. І тільки в січні 2024-го повернувся до України.Майже два роки його життя минули за ґратами в кількох російських буцегарнях. Уявіть, як це — не знати достеменно масштабів великої війни, пропустити геть усе. Не здогадуватися, наскільки великі руйнування в рідному місті; не знати, чи живий літній батько; увесь час думати й хвилюватися, як там діти, дружина й онуки.Сьогоднішня наша розповідь про колишнього російського бранця Володимира Йовенка, який лише кілька днів, як повернувся додому, у Дергачі. Рушаймо.
-
У сьогоднішньому репортажі для подкасту «Станція “Держпром”» слухайте про те, як живе прикордонний Золочів, який у ніч на 6 лютого зазнав ракетного удару.
-
Те, що для багатьох людей — непомітні й базові потреби, для сотень тисяч мешканців прикордонних і прифронтових населених пунктів — розкіш. Елементарних сервісів — аптеки, лікарської допомоги, банкомата, ринку, соціальних установ на кшталт ЦНАПу або Пенсійного фонду — у багатьох селах і селищах немає. Й автобуси або електрички через небезпеку обстрілів і замінувань звідти на велику землю не ходять. Наш сьогоднішній репортаж про проєкт соціальних перевезень для деокупованих, прифронтових і прикордонних населених пунктів, який розпочинався ще на Донеччині й Луганщині до повномасштабного вторгнення, а нині розрісся на вісім регіонів, де тривають бойові дії. Ми поїдемо в рейс на такому безплатному автобусі із селища Козача Лопань, що на самісінькому кордоні. Він курсує до Харкова раз на тиждень. Історії тих, хто їздить, і тих, хто возить, — розповімо далі. Рушаймо.
- Näytä enemmän
