Episodit
-
Ранній модерний час (сер. XV – сер. ХІХ ст.), як і зараз, має глобалізацію за одну зі своїх ознак. Якими були риси тогочасної глобалізації на українських землях? Як вона вплинула на історичну Новоросію (1764-1874) та яким був досвід історії України у цьому аспекті? Як імперія конструювала столицю Новоросії (Кременчук)? Географічний, геополітичний, економічний та людський виміри Новоросії (на прикладі Кременчука). Специфіка пам’яті про новоросійські часи.
Гість — Дмитро Вирський − доктор історичних наук, провідний науковий співробітник Інституту історії України НАН України. Автор десяти монографій, двох у співавторстві та понад 60-ти публікацій.
Ведучі — Данило Яневський та Тетяна Боряк. -
Встановлення влади совєтів в Україні насаджувалося пропагандою, багнетами і творенням обширної когорти “зайвих людей”, яких репресували. Серед них були і високопосадовці часів Української революції 1917–1921 рр. – їх змели чотири хвилі терору з 1919 по 1948 рр. Мстивість совєтської репресивної машини вражала: деякі обіймали посади лише місяць; деяких було викрадено після Другої світової війни СМЕРШ і вивезено до СРСР; деяких було розстріляно ще 1918 р.; а про деяких не збереглося жодних документів.
Гість: Андрій Когут – директор Галузевого державного архіву Служби безпеки України. Один iз співавторів "декомунізаційного пакету" законів. Керівник проєкту “Електронний архів українського визвольного руху”. Експерт робочої групи "Політика національної пам'яті" громадської ініціативи “Реанімаційний пакет реформ”. Був директором Центру досліджень визвольного руху та координатором круглих столів з вивчення досвіду посттоталітарних трансформацій країн Центрально-Східної Європи. Упорядник та співупорядник ряду праць, зокрема, посібника “Архіви КҐБ для медіа”. -
Puuttuva jakso?
-
І знову олюднюємо історію! Цього разу говоримо про історика, громадського діяча, голову Центральної Ради — Михайла Грушевського. Існує цілий напрямок в історичній науці – грушевськознавство. А ми забудемо про його політичні іпостасі й будемо розкривати цю надзвичайно суперечливу постать як звичайну людину зі своїми бажаннями, мріями, невдачами, родиною та колом спілкування.
Гість — Світлана Панькова – кандидат історичних наук. З 1992 р. завідувач філії Музею історії міста Києва – Історико-меморіального музею Михайла Грушевського. Має відзнаку Президента України «Орден княгині Ольги ІІІ ступеня (2007). Авторка наукової концепції музею (2006) та концепцій понад 50 музейних виставкових проектів. Авторка сценарію та ведуча фільму «Дім Грушевських» (2010), музейних науково-освітніх проєктів та імпрез. Авторка понад 70 наукових розвідок та близько 150 енциклопедичних статей. Співупорядниця монографії «Я був їх старший син» (рід М. Грушевського) та упорядниця ряду видань про діяча. -
Музеї (поряд з бібліотеками та архівами) є фундаментом збереження національної пам’яті держави, складовою культурної спадщини. Як Україна формує (і чи формує взагалі) музейну політику як складову національної ідентичності? Наскільки видимими та присутніми є музеї у культурній політиці: захист та поповнення фондів, популяризація? Державна політика щодо популяризації музеїв – відчувається лиш на папері? Приватні музеї – конкуренти чи однодумці?
Дивіться у свіжому випуску Історії з м’ясом. Наш гість – Людмила Строкова — генеральний директор Національного музею українського народного декоративного мистецтва. -
Для чого досліджувати зброю? Як перетинаються наука (зброєзнавство) та комерція (колекціонування)? Впливи Сходу та Заходу на зброю. Хто, коли, де та як виготовляли зброю в Україні. Зброя козаків: види, призначення та специфіка. Збереженість автентичної козацької зброї в Україні. Скандально відомі експонати: шабля Богдана Хмельницького, шабля Мазепи.
Гість — Денис Тоїчкін – дослідник спеціальних історичних дисциплін, кандидат історичних наук, старший науковий співробітник Інституту історії України НАН України. Автор двох монографій та понад 60-ти публікацій. -
▪️Традиційно вважається, що історію творить вищий політичний клас певної епохи. Але це застаріле бачення, адже з поля зору випадають як пересічні люди зі своїми смислами та внеском у розвиток країни, так і вплив географічних та екологічних чинників на події. Що таке взагалі історія довкілля? Як впливало довкілля на перебіг подій у світовій та українській історії? Які природні катаклізми мали місце під час Української революції 1917–1921 рр.? Наскільки доленосними та/чи руйнівними виявилися їхні перебіг та наслідки для поразки визвольних змагань українців того періоду?
▪️Гість — Віталій Скальський – кандидат історичних наук, науковий співробітник Інституту історії України НАН України. -
Нарешті «Історія з м’ясом» повертається! А також ведуча першого сезону — Тетяна Боряк ♥️ Перша тема — портрети козацької старшини 17-18 ст.
▪️Що є джерелами до іконографії гетьманів та козацької страшини? Наскільки чисельною є ця група джерел? Якими є проблеми верифікації та атрибуції? Наскільки точними є усталені іконографічні традиції гетьманів (Мазепи, Хмельницького)?
▪️В гостях — Ольга Ковалевська − доктор історичних наук, доцент, провідний науковий співробітник відділу української історіографії Інституту історії України НАН України. Громадська діячка, Лауреат премії Президії НАН України імені М.І. Костомарова (2017). -
У непрохідних джунглях американські солдати вели запеклі бої з комуністами. А на вулицях американських міст у той самий час йшла своя війна. Про В’єтнам, як поштовх до змін — дивіться о в Історії з м’ясом.
-
Будівельні піраміди, стрибки цін на нерухомість, спекуляції, афери — для нашого часу то не дивина. Але ж колись усе буває вперше! Про появу цієї дивовижі у Києві та її гучний крах — дивіться в історії з м’ясом.
-
Де були найвідоміші будинки розпусти столиці, які права та обов’язки мали дівчата-полунички, хто був їхніми клієнтами… і купа родзинок про Київ кінця ХІХ – початку ХХ ст — дивіться в Історії з м’ясом.
-
Розкрадач гробниць і одинокий шакал пустелі (як називали і називають його науковці), чи один з перших і найвидатніший дослідник єгиптології? Ким був Джованні Баттіста Бельцоні, котрий розкопав найдивовижніші пам’ятки Стародавнього Єгипту — дивіться в Історії з м’ясом у вівторок о 17:00.
-
Вона – Марія Закревська, графиня Бенкендорф, баронеса Будберг, Мура. Вона ж – Червона Мата Харі, Залізна жінка, Російська міледі... Одні називають її спритною авантюристкою, інші – шпигункою, а дехто вважає просто чарівною розумною жінкою, якій випало жити у непростий час. А може, правда десь деінде? Спробуємо розібратися в Історії з м’ясом. Вмикайте!
#Мура #Закревська #Будберг #історія -
Літо 1967 року увійшло в історію як Літо любові, The Summer of Love. Ще разом були The Beatles, і світ ще не знав багато такого, що згодом стало звичним. Стільки всього відбувалося вперше!.. Зануримося у атмосферу молодіжного бунту в Історії з м’ясом — вмикайтесь о 17:00
-
Мільйони померлих, покинуті села, занедбані сади і поля... Чорний мор (the Black Death) лишив по собі жахливий слід. І не лише у Британії, в історії якої згадок про нього найбільше, а й по всій Європі, й у всьому світі. Як то було — розповідаємо в Історії з м’ясом.
-
Кияни завжди невдоволені роботою міської влади, лають міського голову й усіх чиновників з ним разом. Утім все ж таки був в історії столиці голова, котрого городяни і поважали, й любили, й щиро підтримували.
Рівно 180 років тому, 12 квітня 1839 року цивільним генерал-губернатором Києва став — Іван Іванович Фундуклей. Навіть і не згадаєш, хто з київських очільників зробив стільки для міста, як ця одна людина.
Дивіться «Історію з м’ясом» про унікального губернатора, який не лише боровся із корупцією, а й зумів її перемогти.
#Фундуклей #Київ #губернатор -
Справжнім випробуванням для демократичної системи Третьої республіки стала справа Дрейфуса, яка набула широкого розголосу. Йшлося про судове свавілля, сприйняте населенням Франції як замах на громадянські права і свободи, гарантовані політичною системою республіки.
В цій судовій справі переплилися політика, шпіонські пристрасті й страхи за честь мундира. Це кричуща помилка правосуддя XIX століття. Хто знає, якби не вона, чи не уникнуло б людство багатьох жахів..
Справа Дрейфуса — від обвинувачення до повної реабілітації офіцера — дивіться в «Історії з м’ясом» -
Його називали «першим великим англійським мандрівником», і «батьком англійської прози». Ким був сер Джон Мандевіль, лицар-мандрівник, чиї розповіді надихнули Христофора Колумба на подорож до Нового світу. Відважний дослідник, нестримний фантазер чи банальний плагіатор? #Мандевіль
-
Найславетніші лицарі Середньовіччя, вірні воїни христові, котрі корилися на землі лише папі римському.. Чому церква зреклася їх, чим вони завинили, за що постраждали? Що приховували лицарі наймогутнішого ордену Середньовіччя? Чому орден було знищено?
Таємниці Тамплієрів, історія ордену, скарби та Священий Грааль — дивіться в Історії з м’ясом. -
Є у столиці на Печерську вулиця Мічуріна, хвилин за 5 ходу від Печерського мосту. Її й на карті не відразу розгледиш, і в хитросплетінні вулиць старого Києва відшукаєш не за мить. А вуличка з неабиякою історією: тут і князі, і святи, і дивовижні прояви, і наукові відкриття, і діючий печерний монастир..
Це — Київський Звіринець. Приховану історію чи не найстарішої місцини Києва — дивіться в Історії з м’ясом. Дослідники припускають, що саме в Звіринецьких печерах зберігалася славетна бібліотека Ярослава Мудрого. - Näytä enemmän
