Episodes
-
25 жовтня у своєму традиційному відеозверненні президент Володимир Зеленський анонсував видачу 1000 гривень кожному українцю незалежно від віку. Ця ініціатива одразу ж викликала здивування в експертних колах та в уряді, де, як повідомляють співрозмовники ЕП, про неї дізналися як і більшість українців – з відеозвернення.
Чи може держава дозволити собі роздавати гроші під час війни? Який ефект це матиме на економіку? Ми вирішили подебатувати на цю тему та спробувати знайти у ній “плюси” та “мінуси” для економіки та кожного громадянина.
Все, що відомо про “тисячу Зеленського” читайте у цій публікації.
Вступайте до Клубу УП та підтримайте незалежну журналістику: https://club.pravda.com.ua/
-
Влітку 2024 року українцям знову довелося жити в умовах відключень електроенергії. Дуже часто під час цих відключень зникало не лише світло, але й мобільний зв'язок.
Цього літа держава зобов'язала операторів мобільного зв'язку підготувати свою інфраструктуру до зими, коли відключення, ймовірно, повернуться. Проте виконати нові вимоги виявилося не так легко.
Чи буде зв'язок під час відключень і чи зростуть тарифи мобільних операторів? Про це говоримо з журналістом “Економічної правди” Ігорем Пилипівим.
Детальніше про нові вимоги до мобільних операторів та підготовку зв'язку до зими читайте у цьому тексті.
-
Episodes manquant?
-
Ціна сирих овочів в Україні останнім часом шокує: буряк подорожчав на 100%, морква – на 130%, а картопля – на 200%. І це відбувалося у період, коли ціни мають бути біля свого річного мінімуму.
У всьому винна погода. Рекордна спека цього літа, яка поєдналася із затяжною посухою, суттєво вплинули на якість та обсяг врожаю. І це стосується не лише овочів, але й традиційних експортних культур.
Що буде з цінами далі і як зміни клімати впливають на прибутки українських аграріїв?
Детальніше про врожай овочів та зернових читайте на Економічній правді.
Вступайте до Клубу УП та підтримайте незалежну журналістику: https://club.pravda.com.ua/
-
10 жовтня Верховна Рада ухвалила закон, яким суттєво підвищила податки українцям. Хоча про неминучість цього кроку було відомо ще на початку 2024 року, деяким платникам податки підвищать “заднім числом”. Від цього рішення не у захваті не лише бізнес та громадяни, але й автори ініціативи.
Одним із авторів відповідного законопроєкту став голова комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев. Ми запитали у нього, коли і як запрацюють нові податкові зміни? Для кого податки підвищать “заднім числом”, і які успіхи держави у боротьбі з тіньовою економікою.
Текстову версію інтерв'ю читайте на сайті Економічної правди.
Вступайте до Клубу УП та підтримайте незалежну журналістику: https://club.pravda.com.ua/
-
Нещодавно редакція “Економічної правди” зіштовхнулася з хвилею критики у соцмережах. Усе через спецпроєкт присвячений мікрокредитним організаціям, який розмістився на сторінках видання.
І хоча мікрокредитні організації в Україні не є поза законом, їхній бізнес досить часто пов'язаний з низкою негативних явищ: від захмарних відсоткових ставок за позичками до неетичної поведінки колекторів.
Як працюють мікрокредитні організації? Скільки їх в Україні і чому люди користуються їхніми послугами? Про це ми поговорили з головою Управління захисту прав споживачів фінансових послуг Національного банку України Ольгою Лобайчук. Бонусом ми поцікавилися, чи є зв'язок між мікрокредитами та гральним бізнесом.
Вступайте до Клубу УП та підтримайте незалежну журналістику: https://club.pravda.com.ua/
-
У бізнесу завжди було чимало нарікань як на роботу податкової, так і на роботу митниці. Ці органи завжди у топі переліку найбільш корумпованих в Україні. Зараз держава планує підвищити ставки податків, при цьому ані податкова, ані митниця досі не мають навіть повноцінних керівників.
Про реформу фіскальних органів в Україні говорять вже десятки років. Податкову і митницю то об'єднували в міністерство, то перетворювали на спільну службу і, зрештою, знову роз'єднували. Чи змінилася якість роботи цих органів? І що заважає провести повноцінну реформу?
Про це ми говорили з фахівцем з питань податкової та регуляторної політики Економічної експертної платформи, експертом Спілки українських підприємців Мирославом Лабою.
Вступайте до Клубу УП та підтримайте незалежну журналістику: https://club.pravda.com.ua/
-
13 вересня Кабінет міністрів схвалив проєкт закону про державний бюджет на 2025 рік. Видатки у новому державному кошторисі запланували максимально консервативно: мінімалку та прожитковий мінімум “заморозили” на рівні 2024 року, а соціальні видатки скоротили на 50 млрд грн.
Усе це тому, що державі критично не вистачає грошей. Саме тому вона наразі вдається до підвищення податків. Та чи стане це підвищення останнім і які ще сюрпризи заховані у проєкті закону про держбюджет?
Вступайте до Клубу УП та підтримайте незалежну журналістику: https://club.pravda.com.ua/
-
Здається, що на третій рік великої війни ринок нерухомості остаточно відновився. Принаймні, у деяких регіонах країни. Наприклад, у західних областях ціни на квадратні метри подвоїлися: пропозиція житла просто не встигає задовольнити попит.
Як в таких умовах придбати власне житло? І як обрати квартиру, не потрапивши на “гачок” шахраїв? Про це ми говорили з директором маркетингу компанії DIM.RIA Сергієм Молдаховським.
Вступайте до Клубу УП та підтримайте незалежну журналістику: https://club.pravda.com.ua/
-
Вже у вересні в Україні стартує програма національного кешбеку. Відповідно до неї держава нараховуватиме 10% від вартості придбаних українських товарів, але не більше 3 тисяч гривень на місяць.
Програма стартує у той час, як уряд намагається перекрити “дірку” у державному бюджеті, розміром 500 мільярдів гривень. Цієї суми не вистачає для того, аби фінансувати потреби оборони вже до кінця поточного року. І саме тому урядовця вже з жовтня планують підвищити військовий збір для фізичних осіб (з 1,5% до 5%) та запровадити такий збір для ФОПів.
Наскільки вчасною є програма кешбеку, на яку лише цьогоріч витратять 3 мільярди гривень? Як взяти у ній участь і на що можна буде витратити зароблені кошти? Про це ми говорили із заступницею міністра економіки України Надією Бігун, яка відповідала за розробку національного кешбеку.
Детальніше про те, як працюватиме кешбек ви можете прочитати у тексті на Економічній правді.
Вступайте до Клубу УП та підтримайте незалежну журналістику: https://club.pravda.com.ua/
-
Ввечері 24 серпня у Парижі затримали засновника та керівника Телеграм Павла Дурова. Йому інкримінували співучасть у поширенні дитячого порно, наркотиків, а також відмову від співпраці з французькою владою.
Ця справа підняла хвилю обговорень у всьому світі, зокрема, щодо свободи слова та відповідальності власників платформ за контент, який на них розміщується. В Україні затримання Дурова вчергове підняло питання про доцільність заборони Телеграм.
Наскільки безпечний Телеграм? Чи можливо його регулювати? І якою має бути його доля в Україні? Про це ми говорили з журналістом Економічної правди Ігорем Пилипівим.
З текстом Ігоря про затримання Дурова можете ознайомитися за посиланням.
Вступайте до Клубу УП та підтримайте незалежну журналістику: https://club.pravda.com.ua/
-
Вже дуже скоро в Україні можуть запровадити обмеження на перекази з картки на картку. Принаймні, відповідне рішення напередодні анонсували у Національному банку України. Метою таких обмежень є боротьба зі схемою "грошових мулів", яка в Україні більш відома як "дропи".
"Дропи" – це люди, які погоджуються віддавати зловмисниками доступ до своїх банківських рахунків за певну невелику платню. Зловмисники використовують ці рахунки для того, аби “проганяти” через них “брудні” гроші від найрізноманітніших операцій: починаючи з нелегального грального бізнесу і закінчуючи торгівлею наркотиками.
Щороку бюджет зазнає багатомільярдних втрат від тіньових операцій через "дропів", а люди, які віддають свої рахунки у розпорядження зловмисників, ризикують стати співучасниками кримінальних злочинів. Чому ж вони погоджуються на це? Як працюють типові схеми “дропів”? Чи можна їх побороти анонсованими обмеженнями Нацбанку? І як обмеження на перекази коштів вплинуть на волонтерів?
Про все це ми говорили із заступником голови фінансового комітету Ради та головою тимчасової слідчої комісії з економічно безпеки Ярославом Железняком.
Вступайте до Клубу УП та підтримайте незалежну журналістику: https://club.pravda.com.ua/
-
Коли востаннє ви були у відпустці на морі? Поки для багатьох українців це питання виглядає дивним під час повномасштабної війни, інші вже активно відпочивають на піщаних одеських пляжах.
Туризм – галузь, яка чи не найбільше постраждала від війни. Літнього сезону 2022 року фактично не було, а у 2023 році пляжний відпочинок довелося відкласти через підрив росіянами Каховської ГЕС. Тож цьогоріч багато українців, які не можуть виїхати за кордон, все ж вирішили ризикнути поїхати на довгоочікуваний відпочинок до Одеси. Принаймні, про це свідчать переповнені міські пляжі.
Набагато краща ситуація у туристичного бізнесу у відносно безпечніших західних областях. Хоча й там сезон проходить не без проблем.
Ми вирішили з'ясувати, у якому стані перебуває туристична сфера в Україні на третій рік війни, де бізнес відновлюється швидше і наскільки безпечно зараз їхати на море в Одесу. Для цього ми поспілкувалися з представниками уряду, туристичного бізнесу та місцевої влади, а також особисто перевірили одеські пляжі.
Це останній випуск нашого подкасту виключно в аудіоформаті. Надалі ви зможете нас не лише слухати, але й дивитися. Для цього закликаємо підписатися на сторінку “Економічної правди” у Youtube.
Вступайте до Клубу УП та підтримайте незалежну журналістику: https://club.pravda.com.ua/
-
До кінця поточного року державі не вистачає близько 500 млрд. грн. для фінансування Сил оборони. Саме тому уряд вже вніс до парламенту законопроєкти, якими планує збільшити видатки бюджету. Щоправда, заплатити за таке збільшення доведеться усім громадянам.
Підвищення податків – чи не єдиний спосіб профінансувати армію, що воює із загарбником. Наразі уряд розглядає підвищення ставки військового збору із зарплат (з 1,5% до 5%) та запровадження цього збору для цілої низки платників податків: від ФОПів та бізнесу до операторів мобільного зв'язку та покупців банківських металів.
Проте цей план ще не остаточний, каже голова бюджетного комітету Роксолана Підласа. У стінах Ради законопроєкт про підвищення податків ще точно зазнає змін. Проте чи вдасться уникнути зростання податків як такого? І чому влада до останнього тягнула з рішенням про підвищення податків для громадян? На ці та інші запитання Роксолана відповіла у нашому подкасті.
Текстову версію інтерв'ю читайте на сторінках Економічної правди.
Детальніше про урядову ініціативу підвищити податки можна прочитати у нашій публікації.
Вступайте до Клубу УП та підтримайте незалежну журналістику: https://club.pravda.com.ua/
-
В той час як більшість бізнесів в країні готувалися до можливих перебоїв в електропостачанні, у мобільних операторів така підготовка виявилася щонайменше не такою відчутною. Як наслідок, весною та влітку 2024 року українці пригадують, яким було життя у минулому столітті, коли ще не було ані мобільного зв'язку, ані інтернету.
Природа зникнення стільникового покриття зрозуміла – для роботи базових станцій мобільних операторів також потрібна електроенергія. Без енергопостачання станції можуть пропрацювати протягом 2-3 годин, а далі будь-який зв'язок із зовнішнім світом обривається.
Чи достатньою була підготовка мобільних операторів до відключень зв'язку? Як держава збирається забезпечувати українців доступом до інтернету? Про це ми говорили зі Станіславом Прибитьком, директором директорату електронних комунікацій та радіочастотного спектру Мінцифри.
Вступайте до Клубу УП та підтримайте незалежну журналістику: https://club.pravda.com.ua/
-
Останнім часом у медіа побільшало повідомлень про потенційний дефолт України. Причина – завершення 2-річної перерви в обслуговуванні українських єврооблігацій. Вже 1 серпня 2024 року уряду потрібно буде заплатити купон за одним із випусків євробондів, проте грошей на це немає.
Україна вже не вперше проводить реструктуризацію своїх боргів. Востаннє це сталося у 2015 році, коли кредитори погодилися списати частину боргу в обмін на ВВП-варанти – інструмент, який дозволяє отримувати "дивіденди" від зростання української економіки.
Про що кредитори домовляються з Україною цього разу? Які шанси на укладання нової угоди? І чи вдасться уникнути дефолту? Про все це ми говорили зі старшим фінансовим аналітиком групи ICU Тарасом Котовичем.
Детальніше про переговори щодо реструктуризації українського боргу та шанси настання дефолту читайте у публікації за посиланням.
Вступайте до Клубу УП та підтримайте незалежну журналістику: club.pravda.com.ua/
-
Довгі очікування дозволів на передачу Україні необхідної зброї зрештою змусили державу вкладатися у власне виробництво. Як наслідок, український оборонно-промисловий комплекс переживає справжній "бум".
За останні декілька років на оборонному ринку з'явилося чимало молодих та сучасних компаній, які пропонують часом унікальні рішення та нестандартний підхід. "Підтягуються" й великі державні оборонні підприємства, які вже зараз готові виробляти навіть більше зброї, аніж може замовити держава.
Минулого року ми вже говорили про проблеми оборонної галузі, яка лише переживала своє друге народження. Тож зараз ми вирішили повернутися до теми "оборонки" та подивитися, що змінилося у цій галузі та які проблеми залишаються невирішеними. Традиційно ми поговорили про це з нашим колегою, журналістом Економічної правди Богданом Мірошниченком.
Рекомендуємо прочитати текст Богдана про експорт зброї, а також послухати наш подкаст про кластер Brave1.
Вступайте до Клубу УП та підтримайте незалежну журналістику: https://club.pravda.com.ua/
-
Наприкінці 2023 року Верховна Рада ухвалила довгоочікуваний закон, яким переглянула своє ставлення до коноплі. Хоча вся увага суспільства тоді була прикута саме до медичного канабісу, проте документ вносив багато змін щодо вирощування та обігу технічних конопель.
Технічний канабіс – доволі універсальна сільськогосподарська культура. Її використовують не лише для виробництва тканин, але й під час будівництва доріг, утеплення фасадів та навіть будівництва літаків.
Через законодавчі обмеження ринок технічного канабісу в Україні був вкрай обмеженим, а площі, на яких вирощували коноплі, були у десятки разів меншими, аніж за часів СРСР.
Що змінив закон про декриміналізацію медичного канабісу для ринку технічних конопель? І яке у цього ринку майбутнє? Про це ми говорили з виконавчим директором BRDO Олексієм Дороганем.
-
Під час перших відключень електроенергії у 2022-2023 роках українці часто використовували точкові рішення: павербанки та зарядні станції. Однак, зважаючи на масштаби знищеної генерації, відключення світла залишаться з нами не на один рік. Тому цього вже недостатньо.
З часом з’являється дедалі більше системних рішень як на рівні міст та містечок, так і на рівні окремого будинку чи квартири. Наразі це вже не стільки спосіб пережити зиму, скільки потреба для нормального існування в наступні роки.
Проте встановлення розподіленої генерації на рівні житлових комплексів та приватних будинків – не лише спосіб пережити відключення, але й можливість заробити у майбутньому.
Разом із головою Асоціації енергоаудиторів Вадимом Литвином пояснюємо, чого варто очікувати від наступної зими, як зробити своє помешкання більш енергетично незалежним та розбираємо, чому бойлери в Києві можуть замінити третину атомного енергоблока.
Попередній подкаст про стан енергосистеми після російських обстрілів можете послухати за посиланням.
Підтримайте збір 25 млн для “Вовків Да Вінчі” за посиланням.
Вступайте до Клубу УП та підтримайте незалежну журналістику: https://club.pravda.com.ua/
-
Збитки, яких завдала українській економіці російська агресія, вимірюються сотнями мільярдів доларів. Тому навіть стягнення на користь України усіх заморожених російських активів не здатне покрити потреби у відбудові. А відтак, без допомоги західних партнерів не обійтися. Зокрема вже зараз, поки активна фаза війни все ще триває.
Для залучення коштів на відбудову наші партнери щороку організовують міжнародні конференції. Остання така відбулася напередодні у Берліні.
Перша конференція з відбудови, яка відбулася у 2022 році, не принесла конкретних рішень, хоча українська сторона підготувала для неї план на 750 мільярдів доларів. Схоже, що цього року обійшлося без таких масштабних проєктів.
Попри це, Україна повернулася з Берліна з багатьма предметними домовленостями. Передусім – на рівні бізнесу та територіальних громад.
Чи вплинула на результати конференції відставка віцепрем'єр-міністра з відбудови Олександра Кубракова? І яких результатів вдалося досягнути українській делегації? Про це прямо з Берліна нам розповіла Дана Гордійчук, яка відвідала захід.
-
Велика війна, яка спочатку здавалася спринтом, перетворилася на марафон. У таких умовах перемога залежить не лише від потужності армій, але й від стійкості та ефективності економік.
Українська економіка виявилася набагато стійкішою до умов великої війни, ніж очікувала більшість аналітиків та експертів. Однак, на жаль, те ж саме можна сказати і про економіку агресора, яка зуміла пристосуватися до міжнародних санкцій та продовжує заробляти мільярди доларів на експорті енергоресурсів.
З одного боку, союзники України, запроваджуючи санкції проти РФ, дійсно недооцінили інтегрованості агресора у світову економіку. Однак, з іншого боку, самі санкції виявилися недосконалими та впроваджувалися доволі поступово, даючи можливість Росії пристосуватися.
Коли Росія втратить можливості вести загарбницьку війну проти України і яких ще санкцій для цього не вистачає? Про це ми говорили з Юлією Павицькою, Керівницею санкційного напрямку у KSE Institute Sanctions Group.
Підтримайте збір 25 млн для “Вовків Да Вінчі” за посиланням.
Вступайте до Клубу УП та підтримайте незалежну журналістику: https://club.pravda.com.ua/
- Montre plus
