エピソード
-
Здається, що на третій рік великої війни ринок нерухомості остаточно відновився. Принаймні, у деяких регіонах країни. Наприклад, у західних областях ціни на квадратні метри подвоїлися: пропозиція житла просто не встигає задовольнити попит.
Як в таких умовах придбати власне житло? І як обрати квартиру, не потрапивши на “гачок” шахраїв? Про це ми говорили з директором маркетингу компанії DIM.RIA Сергієм Молдаховським.
Вступайте до Клубу УП та підтримайте незалежну журналістику: https://club.pravda.com.ua/
-
Вже у вересні в Україні стартує програма національного кешбеку. Відповідно до неї держава нараховуватиме 10% від вартості придбаних українських товарів, але не більше 3 тисяч гривень на місяць.
Програма стартує у той час, як уряд намагається перекрити “дірку” у державному бюджеті, розміром 500 мільярдів гривень. Цієї суми не вистачає для того, аби фінансувати потреби оборони вже до кінця поточного року. І саме тому урядовця вже з жовтня планують підвищити військовий збір для фізичних осіб (з 1,5% до 5%) та запровадити такий збір для ФОПів.
Наскільки вчасною є програма кешбеку, на яку лише цьогоріч витратять 3 мільярди гривень? Як взяти у ній участь і на що можна буде витратити зароблені кошти? Про це ми говорили із заступницею міністра економіки України Надією Бігун, яка відповідала за розробку національного кешбеку.
Детальніше про те, як працюватиме кешбек ви можете прочитати у тексті на Економічній правді.
Вступайте до Клубу УП та підтримайте незалежну журналістику: https://club.pravda.com.ua/
-
エピソードを見逃しましたか？
-
Ввечері 24 серпня у Парижі затримали засновника та керівника Телеграм Павла Дурова. Йому інкримінували співучасть у поширенні дитячого порно, наркотиків, а також відмову від співпраці з французькою владою.
Ця справа підняла хвилю обговорень у всьому світі, зокрема, щодо свободи слова та відповідальності власників платформ за контент, який на них розміщується. В Україні затримання Дурова вчергове підняло питання про доцільність заборони Телеграм.
Наскільки безпечний Телеграм? Чи можливо його регулювати? І якою має бути його доля в Україні? Про це ми говорили з журналістом Економічної правди Ігорем Пилипівим.
З текстом Ігоря про затримання Дурова можете ознайомитися за посиланням.
Вступайте до Клубу УП та підтримайте незалежну журналістику: https://club.pravda.com.ua/
-
Вже дуже скоро в Україні можуть запровадити обмеження на перекази з картки на картку. Принаймні, відповідне рішення напередодні анонсували у Національному банку України. Метою таких обмежень є боротьба зі схемою "грошових мулів", яка в Україні більш відома як "дропи".
"Дропи" – це люди, які погоджуються віддавати зловмисниками доступ до своїх банківських рахунків за певну невелику платню. Зловмисники використовують ці рахунки для того, аби “проганяти” через них “брудні” гроші від найрізноманітніших операцій: починаючи з нелегального грального бізнесу і закінчуючи торгівлею наркотиками.
Щороку бюджет зазнає багатомільярдних втрат від тіньових операцій через "дропів", а люди, які віддають свої рахунки у розпорядження зловмисників, ризикують стати співучасниками кримінальних злочинів. Чому ж вони погоджуються на це? Як працюють типові схеми “дропів”? Чи можна їх побороти анонсованими обмеженнями Нацбанку? І як обмеження на перекази коштів вплинуть на волонтерів?
Про все це ми говорили із заступником голови фінансового комітету Ради та головою тимчасової слідчої комісії з економічно безпеки Ярославом Железняком.
Вступайте до Клубу УП та підтримайте незалежну журналістику: https://club.pravda.com.ua/
-
Коли востаннє ви були у відпустці на морі? Поки для багатьох українців це питання виглядає дивним під час повномасштабної війни, інші вже активно відпочивають на піщаних одеських пляжах.
Туризм – галузь, яка чи не найбільше постраждала від війни. Літнього сезону 2022 року фактично не було, а у 2023 році пляжний відпочинок довелося відкласти через підрив росіянами Каховської ГЕС. Тож цьогоріч багато українців, які не можуть виїхати за кордон, все ж вирішили ризикнути поїхати на довгоочікуваний відпочинок до Одеси. Принаймні, про це свідчать переповнені міські пляжі.
Набагато краща ситуація у туристичного бізнесу у відносно безпечніших західних областях. Хоча й там сезон проходить не без проблем.
Ми вирішили з'ясувати, у якому стані перебуває туристична сфера в Україні на третій рік війни, де бізнес відновлюється швидше і наскільки безпечно зараз їхати на море в Одесу. Для цього ми поспілкувалися з представниками уряду, туристичного бізнесу та місцевої влади, а також особисто перевірили одеські пляжі.
Це останній випуск нашого подкасту виключно в аудіоформаті. Надалі ви зможете нас не лише слухати, але й дивитися. Для цього закликаємо підписатися на сторінку “Економічної правди” у Youtube.
Вступайте до Клубу УП та підтримайте незалежну журналістику: https://club.pravda.com.ua/
-
До кінця поточного року державі не вистачає близько 500 млрд. грн. для фінансування Сил оборони. Саме тому уряд вже вніс до парламенту законопроєкти, якими планує збільшити видатки бюджету. Щоправда, заплатити за таке збільшення доведеться усім громадянам.
Підвищення податків – чи не єдиний спосіб профінансувати армію, що воює із загарбником. Наразі уряд розглядає підвищення ставки військового збору із зарплат (з 1,5% до 5%) та запровадження цього збору для цілої низки платників податків: від ФОПів та бізнесу до операторів мобільного зв'язку та покупців банківських металів.
Проте цей план ще не остаточний, каже голова бюджетного комітету Роксолана Підласа. У стінах Ради законопроєкт про підвищення податків ще точно зазнає змін. Проте чи вдасться уникнути зростання податків як такого? І чому влада до останнього тягнула з рішенням про підвищення податків для громадян? На ці та інші запитання Роксолана відповіла у нашому подкасті.
Текстову версію інтерв'ю читайте на сторінках Економічної правди.
Детальніше про урядову ініціативу підвищити податки можна прочитати у нашій публікації.
Вступайте до Клубу УП та підтримайте незалежну журналістику: https://club.pravda.com.ua/
-
В той час як більшість бізнесів в країні готувалися до можливих перебоїв в електропостачанні, у мобільних операторів така підготовка виявилася щонайменше не такою відчутною. Як наслідок, весною та влітку 2024 року українці пригадують, яким було життя у минулому столітті, коли ще не було ані мобільного зв'язку, ані інтернету.
Природа зникнення стільникового покриття зрозуміла – для роботи базових станцій мобільних операторів також потрібна електроенергія. Без енергопостачання станції можуть пропрацювати протягом 2-3 годин, а далі будь-який зв'язок із зовнішнім світом обривається.
Чи достатньою була підготовка мобільних операторів до відключень зв'язку? Як держава збирається забезпечувати українців доступом до інтернету? Про це ми говорили зі Станіславом Прибитьком, директором директорату електронних комунікацій та радіочастотного спектру Мінцифри.
Вступайте до Клубу УП та підтримайте незалежну журналістику: https://club.pravda.com.ua/
-
Останнім часом у медіа побільшало повідомлень про потенційний дефолт України. Причина – завершення 2-річної перерви в обслуговуванні українських єврооблігацій. Вже 1 серпня 2024 року уряду потрібно буде заплатити купон за одним із випусків євробондів, проте грошей на це немає.
Україна вже не вперше проводить реструктуризацію своїх боргів. Востаннє це сталося у 2015 році, коли кредитори погодилися списати частину боргу в обмін на ВВП-варанти – інструмент, який дозволяє отримувати "дивіденди" від зростання української економіки.
Про що кредитори домовляються з Україною цього разу? Які шанси на укладання нової угоди? І чи вдасться уникнути дефолту? Про все це ми говорили зі старшим фінансовим аналітиком групи ICU Тарасом Котовичем.
Детальніше про переговори щодо реструктуризації українського боргу та шанси настання дефолту читайте у публікації за посиланням.
Вступайте до Клубу УП та підтримайте незалежну журналістику: club.pravda.com.ua/
-
Довгі очікування дозволів на передачу Україні необхідної зброї зрештою змусили державу вкладатися у власне виробництво. Як наслідок, український оборонно-промисловий комплекс переживає справжній "бум".
За останні декілька років на оборонному ринку з'явилося чимало молодих та сучасних компаній, які пропонують часом унікальні рішення та нестандартний підхід. "Підтягуються" й великі державні оборонні підприємства, які вже зараз готові виробляти навіть більше зброї, аніж може замовити держава.
Минулого року ми вже говорили про проблеми оборонної галузі, яка лише переживала своє друге народження. Тож зараз ми вирішили повернутися до теми "оборонки" та подивитися, що змінилося у цій галузі та які проблеми залишаються невирішеними. Традиційно ми поговорили про це з нашим колегою, журналістом Економічної правди Богданом Мірошниченком.
Рекомендуємо прочитати текст Богдана про експорт зброї, а також послухати наш подкаст про кластер Brave1.
Вступайте до Клубу УП та підтримайте незалежну журналістику: https://club.pravda.com.ua/
-
Наприкінці 2023 року Верховна Рада ухвалила довгоочікуваний закон, яким переглянула своє ставлення до коноплі. Хоча вся увага суспільства тоді була прикута саме до медичного канабісу, проте документ вносив багато змін щодо вирощування та обігу технічних конопель.
Технічний канабіс – доволі універсальна сільськогосподарська культура. Її використовують не лише для виробництва тканин, але й під час будівництва доріг, утеплення фасадів та навіть будівництва літаків.
Через законодавчі обмеження ринок технічного канабісу в Україні був вкрай обмеженим, а площі, на яких вирощували коноплі, були у десятки разів меншими, аніж за часів СРСР.
Що змінив закон про декриміналізацію медичного канабісу для ринку технічних конопель? І яке у цього ринку майбутнє? Про це ми говорили з виконавчим директором BRDO Олексієм Дороганем.
-
Під час перших відключень електроенергії у 2022-2023 роках українці часто використовували точкові рішення: павербанки та зарядні станції. Однак, зважаючи на масштаби знищеної генерації, відключення світла залишаться з нами не на один рік. Тому цього вже недостатньо.
З часом з’являється дедалі більше системних рішень як на рівні міст та містечок, так і на рівні окремого будинку чи квартири. Наразі це вже не стільки спосіб пережити зиму, скільки потреба для нормального існування в наступні роки.
Проте встановлення розподіленої генерації на рівні житлових комплексів та приватних будинків – не лише спосіб пережити відключення, але й можливість заробити у майбутньому.
Разом із головою Асоціації енергоаудиторів Вадимом Литвином пояснюємо, чого варто очікувати від наступної зими, як зробити своє помешкання більш енергетично незалежним та розбираємо, чому бойлери в Києві можуть замінити третину атомного енергоблока.
Попередній подкаст про стан енергосистеми після російських обстрілів можете послухати за посиланням.
Підтримайте збір 25 млн для “Вовків Да Вінчі” за посиланням.
Вступайте до Клубу УП та підтримайте незалежну журналістику: https://club.pravda.com.ua/
-
Збитки, яких завдала українській економіці російська агресія, вимірюються сотнями мільярдів доларів. Тому навіть стягнення на користь України усіх заморожених російських активів не здатне покрити потреби у відбудові. А відтак, без допомоги західних партнерів не обійтися. Зокрема вже зараз, поки активна фаза війни все ще триває.
Для залучення коштів на відбудову наші партнери щороку організовують міжнародні конференції. Остання така відбулася напередодні у Берліні.
Перша конференція з відбудови, яка відбулася у 2022 році, не принесла конкретних рішень, хоча українська сторона підготувала для неї план на 750 мільярдів доларів. Схоже, що цього року обійшлося без таких масштабних проєктів.
Попри це, Україна повернулася з Берліна з багатьма предметними домовленостями. Передусім – на рівні бізнесу та територіальних громад.
Чи вплинула на результати конференції відставка віцепрем'єр-міністра з відбудови Олександра Кубракова? І яких результатів вдалося досягнути українській делегації? Про це прямо з Берліна нам розповіла Дана Гордійчук, яка відвідала захід.
-
Велика війна, яка спочатку здавалася спринтом, перетворилася на марафон. У таких умовах перемога залежить не лише від потужності армій, але й від стійкості та ефективності економік.
Українська економіка виявилася набагато стійкішою до умов великої війни, ніж очікувала більшість аналітиків та експертів. Однак, на жаль, те ж саме можна сказати і про економіку агресора, яка зуміла пристосуватися до міжнародних санкцій та продовжує заробляти мільярди доларів на експорті енергоресурсів.
З одного боку, союзники України, запроваджуючи санкції проти РФ, дійсно недооцінили інтегрованості агресора у світову економіку. Однак, з іншого боку, самі санкції виявилися недосконалими та впроваджувалися доволі поступово, даючи можливість Росії пристосуватися.
Коли Росія втратить можливості вести загарбницьку війну проти України і яких ще санкцій для цього не вистачає? Про це ми говорили з Юлією Павицькою, Керівницею санкційного напрямку у KSE Institute Sanctions Group.
Підтримайте збір 25 млн для “Вовків Да Вінчі” за посиланням.
Вступайте до Клубу УП та підтримайте незалежну журналістику: https://club.pravda.com.ua/
-
Протягом останніх кількох десятиліть у світі відбувається справжня фінтех-революція. Традиційні, неповороткі та забюрократизовані банки втрачають своє монопольне становище, програючи у конкурентній боротьбі невеликим фінансовим стартапам та компаніям.
На Заході все більше людей віддають перевагу таким компаніям, як Revolut, N26 або Wise, відкриваючи там свої рахунки. Причина проста: користуватися продуктами таких компаній набагато зручніше, аніж традиційними банками. При цьому недоліки та потенційні ризики майже невідчутні для пересічного користувача.
Ринок фінтех-компаній активно розвивається і в Україні. Сьогодні вони вже можуть надавати майже такий само перелік послуг, як і банки, за виключенням хіба розміщення депозитів. Однак і тут деякі компанії зуміли вигадати спосіб, як таке обмеження обійти.
Як працює ринок небанківських компаній в Україні? З якими перешкодами вони зіштовхуються під час роботи? Про це ми поговорили з директором з інновацій компанії NovaPay Олексієм Рубаном.
Підтримайте збір 25 млн для “Вовків Да Вінчі” за посиланням.
Вступайте до Клубу УП та підтримайте незалежну журналістику: https://club.pravda.com.ua/
-
Чи не у кожній публікації або подкасті на тему “куди вкладати свої заощадження” серед варіантів інвестицій розглядається нерухомість. Однак така опція доступна далеко не для кожного інвестора банально тому, що ціна квадратного метра навіть під час війни є занадто високою.
Для того, аби зробити інвестиції у нерухомість доступними для людей з невеликими заощадженнями і вигадали REIT-фонди. Це компанії, які збирають невеликі внески від великої кількості інвесторів та інвестують їх в об'єкти житлової та комерційної нерухомості.
Інвестиції у такі фонди мають низку переваг порівняно з традиційними інвестиціями у квадратні метри. Проте вкладаючи у REIT треба все ж пам'ятати, що таким інвестиціям притаманний певний рівень ризику.
У цьому випуску ми поговорили із засновником українського REIT-фонду Inzhur Андрієм Журжієм про те, як і скільки можна заробляти від інвестицій у нерухомість, не маючи десятків тисяч доларів.
Підтримати спільний збір «Накипіло» та фонду «Повернись живим» можете у банці за цим посиланням.
Вступайте до Клубу УП та підтримайте незалежну журналістику: https://club.pravda.com.ua/
-
Україну сьогодні захищає понад 1 мільйон воїнів, завдяки зусиллям яких економіка продовжує функціонувати, а бізнес - працювати та заробляти гроші. Чимало підприємців усвідомлюють це та відчувають свій обов'язок перед захисниками та захисницями, який проявляє через ветеранські політики.
Бізнес зацікавлений в інтеграції ветеранів навіть більше, ніж держава. Вже сьогодні підприємці скаржаться на дефіцит робочої сили та складнощі у закритті вакансій.
Попри те, що велика війна все ще триває, вже сьогодні з війни - з різних причин - починають повертатися ветерани. Тому українські компанії вже активно працюють над розробкою та повноцінним впровадженням власних ветеранських політик.
У цьому випуску ми поговоримо про те, з чого має складатися ветеранська політика підприємства і чи обов'язково для її впровадження компанії необхідно оперувати великими бюджетами.
Текст Богдани про ветеранські політики бізнесу читайте за посиланням.
Підтримати спільний збір «Накипіло» та фонду «Повернись живим» можете у банці за цим посиланням.
Вступайте до Клубу УП та підтримайте незалежну журналістику: https://club.pravda.com.ua/
-
Куди вкласти заощадження під час великої війни? Рік тому ми вже намагалися відповісти на це запитання в одному з випусків нашого подкасту. Однак з того часу ситуація в країні та економіці кардинально змінилася.
Так, інфляція в Україні з торішніх 26% опустилася до 3,2%. І, за підсумками березня, вона була навіть нижчою, ніж у США. Валютні обмеження, які Національний банк запровадив у перші дні російського вторгнення, поступово послабилися, що відкриває більше можливостей для інвестицій. Та й офіційний курс долара з жовтня 2023 року почав “керовано коливатися”.
Зрештою, вартість грошей в українській економіці, попри високі ризики війни, суттєво знизилася. Чого чекати далі від ставок за депозитами та державними облігаціями? Чи варто вкладати гроші у золото або нерухомість? Про все це ми поговорили із засновником та президентом інвестиційної групи “УНІВЕР” Тарасом Козаком.
Підтримати збір нашого колеги Жені Руденка ви можете донатом у банку за посиланням.
Вступайте до Клубу УП та підтримайте незалежну журналістику: https://club.pravda.com.ua/
-
23 квітня Національне антикорупційне бюро опублікувало кадри з помешкання міністра аграрної політики Миколи Сольського, якого підозрюють у незаконному заволодінні державними землями. Кількома місяцями раніше аналогічні звинувачення правоохоронці висунули до власника інвестиційної компанії Concorde Capital Ігоря Мазепи.
Інтерес правоохоронців до долі державних земель не випадковий, щоправда, дуже запізнілий. Після здобуття незалежності у власності держави перебувало понад 10 мільйонів гектарів сільськогосподарської землі. Зараз її залишилося близько 700 тисяч гектарів.
Куди поділася державна земля? І як наразі почувається ринок сільськогосподарських земель? Про це ми говорили із засновником Центру досліджень продовольства та землекористування Київської школи економіки Олегом Нів’євським.
Детальніше про справу Сольського читайте у публікації на “Економічній правді”.
Підтримайте збір “Рій помсти 24/7” фонду Сергія Притули.
Вступайте до Клубу УП та підтримайте незалежну журналістику: https://club.pravda.com.ua/
-
Хоча кожен український бізнес по-своєму унікальний, проте усіх їх об'єднує своєрідна “специфіка” роботи в Україні. І, на жаль, крім постійного ризику зазнати збитків від російських ракетних атак, мова йде ще й про особливості роботи податкових та правоохоронних органів.
У 2014 році в Україні було запроваджено посаду бізнес-омбудсмена. Це посадовець, який мав стати адвокатом бізнесу у його суперечках з державними органами. Саме цій особі може поскаржитися кожен підприємець, коли податкова безпідставно блокує його податкові накладні або ж правоохоронці використовують свої владні повноваження для вимагання хабарів.
У перші години після початку великої війни державні органи, зокрема податкова та правоохоронці, здавалося, припинили чинити незаконний тиск на бізнес. Тоді був ідеальний момент для того, щоб українські підприємці та держава уклали новий суспільний договір, побудований на взаємній повазі до закону та одне одного, каже бізнес-омбудсмен України Роман Ващук. Однак, на жаль, цього так і не сталося.
У цьому випуску подкасту “Хроніки економіки” ми запитали у пана Романа, на що найбільше скаржиться український бізнес, чому податківці готові виписати мільйонні штрафи навіть за технічну помилку у декларації та що потрібно зробити, аби покращити бізнес-клімат в Україні?
Свою ненависть до агресора конвертуйте у донати Leleka Foundation, фонду “Повернись живим”, Фонду Сергія Притули, а також не забувайте донатити на інші перевірені збори та ініціативи.
Вступайте до Клубу УП та підтримайте незалежну журналістику: https://club.pravda.com.ua/
-
Навесні 2024 року росіяни відновили свій енергетичний терор, знову намагаючись занурити Україну у темряву. На відміну від попередньої зими, цього разу основною ціллю терористичних ударів стала не розподільча мережа, а генеруючі потужності, зокрема теплоелектростанції.
Попри те, що теплова генерація займає не найбільшу частку в українській енергосистемі, вона відіграє дуже важливу маневруючу роль. Іншими словами, за допомогою роботи ТЕС покриваються піки споживання енергії зранку та ввечері.
Наразі окупанти знищили близько 80% потужностей компанії “ДТЕК” та усі 100% державного "Центренерго". Крім цього ударів зазнала одна з найпотужніших українських гідроелектростанцій - ДніпроГЕС.
Чи зможе вистояти енергетика і як замінити роботу ТЕС? Про це ми говорили з директором Центру досліджень енергетики Олександром Харченком.
Детальніше про наслідки ударів росіян по українській енергетиці можете прочитати у статті на "Економічній правді" "Росія продовжує нищити українську енергетику. Що чекає на Україну без ТЕС?" https://www.epravda.com.ua/publications/2024/04/12/712324/.
Свою ненависть до агресора конвертуйте у донати Leleka Foundation, а також не забувайте донатити на інші перевірені збори та ініціативи.
Вступайте до Клубу УП та підтримайте незалежну журналістику: https://club.pravda.com.ua/
- もっと表示する
