Episódios
-
У випуску з Світланою Потапенко будемо говорити про Слобідську Україну, козаків Слобожанщини та долю регіону від 17 століття і до сьогодні. Чи була єдність Слобідської України 18-19ст.? Чи має сучасна Слобожанщина свою ідентичність? Як Московська держава стимулювала колонізацію? Чим відрізнялася Гетьманщина та Слобідська Україна?Чи була Слобідська Україна лояльною до московської адміністрації? Як Харків став початковою точкою українського національного відродження? Чи мав слобідський козацький проєкт шанси гіпотетично набути політичної суб'єктності?
Світлана Потапенко – кандидатка історичних наук, старша наукова співробітниця Інституту української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України, запрошена дослідниця університету Ґете у Франкфурті-на-Майні. Досліджує ранньомодерну історію України, історію українського козацтва, генеалогію козацько-старшинських родів, соціальну історію Слобожанщини і Гетьманщини. Авторка книжок “Еліта Слобідської України. Списки козацької старшини 60-х рр. XVIII ст.”, “Віденський архів гетьманського роду Розумовських”, “‘Замість себе вірю в суді бути…’: Адвокати Слобожанщини у XVIII ст.”
-
У випуску з Людмилою Гриневич будемо говорити про Голодомор як імперський злочин проти поневоленої держави. Якою була ціль організаторів злочину? Про що свідчать економічні показники України в аграрному секторі до Голодомору? Куди вивозили зерно з голодуючих регіонів? Чому завищення кількості жертв цього злочину є шкідливим? Чи справді травма Голодомору проявляється на українцях дотепер?
Людмила Гриневич – докторка історичних наук, провідна наукова співробітниця Інституту історії України НАНУ, директорка Українського науково-дослідного та освітнього центру вивчення Голодомору. Досліджує політику творення голоду в Україні та світі, механізми та наслідки радянської пропаганди.
-
Estão a faltar episódios?
-
У випуску з Таїсією Сидорчук будемо говорити про постать Омеляна Пріцака, його наукову роботу, внесок в історію та спадок для майбутніх поколінь.За що Пріцака вважають вченим світового рівня? Як вдалося заснувати українознавчі студії у Гарварді? Пріцак був членом Нобелівського комітету з літератури, кого з українських митців рекомендував? Які дослідження Пріцака можна назвати найвидатнішими?
Таїсія Сидорчук – кандидатка історичних наук, керівниця Центру орієнталістики імені Омеляна Пріцака при Києво-Могилянській академії. Вивчає історію української науки та культури у ХХ столітті, архівознавство, музеєзнавство. Авторка понад 50 наукових праць, зокрема про спадщину Омеляна Пріцака.
-
У випуску з Ростиславом Семківим будемо говорити про українську та російську літературу, як сформувався міф про “велич” і “загадкову душу” та чому Захід у нього повірив? Яким був вплив російської літератури на світове сприйняття української культури? Ким українська література була представлена в 20ст.? Чому існує міф величі російської літератури? Як викориніти насадження російської літератури? Чому російська література не є автенчтиною? Що запозичує російська література в інших? Як російсько-українська війна впливає на українську культуру?
Ростислав Семків – кандидат філологічних наук, доцент Києво-Могилянської академії. Автор низки книжок, зокрема “Пригоди української літератури”, яка здобула премію Книга року ВВС-2023 у категорії “Есеїстика”.
-
У випуску з Михайлом Назаренком будемо говорити про українську історію та літературу ХІХ століття, постать Тараса Шевченка, Пантелеймона Куліша та інших українських письменників та їхній вплив на Велику Україну. Який вплив мав тарас Шевченко при житті та після смерті? Чи були різними погляди Пантелеймона Куліша та Тараса Шевченка? Якою була Україна в ХІХ столітті? Яку оцінку від сучасників отримало видання “Кобзаря”? Чи можемо окресили існування різних ідентичностей у цей період?
Михайло Назаренко – кандидат філологічних наук, доцент кафедри східнослов’янської філології та інформаційно-прикладних студій Київського національного університету імені Тараса Шевченка. До сфери наукових інтересів входять українська література ХІХ століття, історична й фантастична проза. Автор численних наукових і науково-популярних праць, зокрема книжки «Крім “Кобзаря”. Антологія української літератури. 1792–1883», за яку отримав Шевченківську премію 2023 року. Співупорядник видань «Тарас Шевченко в критиці» й «Тарас Шевченко у спогадах».
-
У випуску з Юлією Артимишин будемо говорити про регіон Закерзоння, українсько-польські відносини, роль СРСР в розвитку та окупації регіону, а також депортацію українців. Що таке Закерзоння? Як звідти депортували українців? Чому Сталін окреслив кордони регіону у свій спосіб? Яким був вплив польсько-українського протистояння на регіон? Які злочини були розповсюджені під час депортації?
Юлія Артимишин – кандидат історичних наук, наукова співробітниця Інституту українознавства ім. І. Крипʼякевича НАН України та Музею тоталітарних режимів “Територія терору”. Досліджує польсько-українське прикордоння та відносини ХХ-ХХІ століття.
-
Гостя цього епізоду Саша Кольцова, солістка гурту “Крихітка”, музикантка, письменниця. Розмовляли про те, як змінювалися символи різдвяних свят у Незалежній Україні, Різдво як свято надії і маркер нашої ідентичності у найтемніші часи. Як віднайти різдвяну традицію, якщо у дитинстві його не святкували? Лише у цьому подкасті ви почуєте, виконання улюбленої колядки Саші Кольцової.
-
Магію Різдва у книжках українським дітям понад 30 років приносить Іван Малкович. Письменник, поет, засновник видавництва Абабагаламага і гість нового випуску подкасту “Крафтове Різдво”. Пан Малкович розповів про симфонічне звучання українських колядок, як з маестро Скориком створювали різдвяну симфонію, чому у горах Різдво особливе, як на світ з’явилися улюблені різдвяні книжки “Золотий павучок” та збірка колядок “Нова радість стала”.Тільки у цьому подкасті ви почуєте, як у рідному Березові усі діти збиралися у хаті Малковичів, щоб зустріти святого Миколая і як колядування у радянський час стало символом опору навіть для школярів.
-
Різдво у Криворівні, Маланка в Красноїльську та вертеп біля лінії фронту. Гість цього випуску – Богдан Логвиненко, журналіст, видавець, засновник Ukraїner. Як Голодомор вплинув на традицію святкувань у його родині? Що українці мають повернути собі, щоб відчути справжнє Різдво? Як вертеп зворушив мешканців звільнених територій і чому варто переглянути фільм “Різдво разом”? Ведуча подкасту – Надійка Гербіш, амбасадорка Різдва, письменниця, перекладачка, ведуча програм на BBC Radio 4. Проєкт створено спільно з Кредобанком.
-
Подкаст, у якому відомі українці діляться різдвяними спогадами та родинними традиціями. Гість епізоду – владика Борис Ґудзяк, митрополит Української греко-католицької церкви, голова Філадельфійської архиєпархії в США.
У цьому випуску ви почуєте, як мама владики родом із Золочева творила тихе Різдво в американських Сиракюзах, одному з найсніжніших міст планети. Як на перше Різдво у Римі владика ледь не загубив улюбленого пса Йосифа Сліпого. У чому є провідна ідея Різдва і як відзначати це свято, щоб символи не стали поверховими.
-
Починаємо другий сезон нашого найзатишнішого подкасту “Крафтове Різдво з Надійкою Гербіш”, у якому відомі українці діляться різдвяними спогадами та родинними традиціями. Гість цього епізоду – Остап Українець, перекладач, видавець, письменник та військовослужбовець.
У випуску ви почуєте, де вперше прозвучало привітання “Христос народився”, коли головну страву Різдва почали називати кутею, а сніп – дідухом, що таке розвертеп та адвент?
Лише у цьому подкасті Остап розповів, як києво-могилянці могли отримати сало на свято, як вперше сам ходив до лісу за ялинкою і нарешті – яка кутя канонічна: рідка чи густа? :) Проєкт створено спільно з Кредобанком.
-
Радянській, а згодом російській владі вдалося приховати злочин Сандармоху на 60 років. Лише після великої прірви ми починаємо досліджувати цю трагедію та проговорювати травму. Про що свідчать кримінальні справи та архіви?Скільки українців загинуло на Соловках? Про яких жертв Сандармоху відомо найменше? Розповідає дослідник, укладач “Українського списку Сандармоху” Сергій Шевченко у завершальному епізоді подкасту. Більше на цю тему читайте у спецпроєкті “Сандармох. Незабуті імена” на сайті Локальної історії.
-
Без масових репресій не постав би Радянський Союз. Чистки тривали від створення СРСР впродовж двох десятиліть і дійшли апогею у 1937–1938 роках. Цей період називають “великим терором”. Саме тоді і відбувся розстріл в урочищі Сандармох 1111 в’язнів, серед яких понад 200 українців. Для чого радянський режим жорстоко знищував своїх громадян? Скільки українців постраждало від репресій у 1920–1930 роках? Чи зможемо назвати поіменно виконавців терору в Україні? Розповідає кандидат історичних наук Олег Бажан. Більше читайте у спецпроєкті "Сандармох. Незабуті імена" на сайті Локальної історії.
-
Жертви Сандармоху провели свої останні роки у Соловецькій в’язниці. Туди відправляли політв’язнів з України ще з 18 століття. Найвідомішим бранцем був отаман Петро Калнишевський, який там і загинув (у віці 112 років!). Більшовики перетворили Соловки на найбільшу в’язницю ГУЛАГу – СЛОН. Саме там відбували покарання відомі українці – Лесь Курбас, Микола Куліш, Валер’ян Підмогильний та багато інших наших інтелектуалів. Яким був їхній побут? Яку працю були змушені виконувати? Та яких тортур зазнавали? Розповідає історик Святослав Липовецький, який досліджує історію ГУЛАГу та національний спротив у СРСР. Більше про трагедію Сандармоху читайте у спецпроєкті на сайті "Локальна історія".
-
А що якби радянська влада не знищила у 1930-х цвіт української культури? Можливо, Підмогильний став би нашим першим нобелівським лауреатом, а Довженко – отримав би Оскар. Що втратила Україна у добу “великого терору”? Завдяки чому стався культурний вибух 1920-х? Чи відчувало те покоління окремішність від Росії? Які гострі питання ставили Сталіну українські письменники під час зустрічі? Як згодом намагалися вратуватися, передчуваючи репресії? Про це розповідає літературознавиця Ярина Цимбал у другому епізоді подкасту “Сандармох”.
-
Розстріл 1111 в’язнів восени 1937 року радянська, а потім російська влада зберігала у таємниці 60 років. Лише 1997-го дослідники відшукали місце масової страти, де загинуло понад 200 українців. Серед них – відомі діячі культури, науки, політики. Усі розстріли виконав чекіст Міхаіл Матвєєв.
Як склалася його доля? Якими були останні дні жертв? Кому вдалося врятуватися? І як Росія сьогодні стирає пам’ять про Сандармох? Розповідає доктор історичних наук Юрій Шаповал, який одним із перших в Україні почав досліджувати трагедію соловецького етапу.
Більше про це читайте у спецпроєкті “Сандармох. Незабуті імена” на сайті Локальної історії.
-
У випуску з Віктором Мойсієнком будемо говорити про походження української мови, вплив історичних подій на її розвиток, а також порівняння українських та інших словʼянських редакцій церковнослов'янської мови.Які історичні події найбільше змінили українську мову? Наскільки давня українська мова? Де з українських регіонів збереглися архаїчні особливості? Якою була була Руська мова? Які міфи нам навʼязує росія про українську мову? Що таке “проста мова”?
Віктор Мойсієнко – доктор філологічних наук, професор Житомирського державного університету ім. Івана Франка, військовослужбовець Збройних сил України. Досліджує діалектологію, історію та памʼятки української мови.
-
У випуску з Петром Кулаковським будемо говорити про Річ Посполиту, її історичну спадщину, руську шляхту, можливості утворення триєдиної Речі Посполитої та особливості взаємодії української еліти з центральною владою. Також, розглянемо певні міфи навколо постатей Богдана Хмельницького та Яреми Вишневецького.Як розуміти вираз “gente Ruthenus, natione Polonus”? Чи був потенціал для утворення триєдиної Речі Посполитої? Чи міг руський світ Речі Посполитої бути католицьким? Чи справді Річ Посполита була нашою державою? Яка роль козацтва та їхнє місце в ієрархії?
Петро Кулаковський – доктор історичних наук, професор кафедри міжнародних відносин Національного університету “Острозька академія”. Досліджує ранньомодерний період України та Центрально-Східної Європи. Автор наукових праць про українські землі у складі Великого князівства Литовського та Речі Посполитої.
-
У випуску з Віктором Горобцем будемо говорити про Гетьманську державу, її функціонування, внутрішню політику, економіку, соціальний устрій та вплив сусідніх держав. Як функціонувала Гетьманщина? Чому не всі могли стати козаками? Яким було втручання Москви в Гетьманську державу? Як жили тогочасні міщани? У чому проявлялась елітарність козацького стану?
Віктор Горобець – доктор історичних наук, професор, завідувач сектору соціальної історії Інституту історії України НАНУ. Досліджує середньовічну та ранньомодерну історію України. Автор низки книжок про козацькі війни, функціонування Гетьманщини та життєписи гетьманів.
-
У випуску з Сергієм Гуменним будемо говорити про Збруч як кордон та його вплив на українську історію, коли він виник та чи існує дотепер, нелегальна міграція, контрабанда та розділені міста.Як Збруч став кордоном і що це змінило у житті місцевих українців? Хто такі пачкарі? Що таке Ямпільський інцидент? Як образ прикордонників використовували у пропаганді? Збручанський кордон та українська ідентичність: що змінилося за 30 років Незалежності? Сергій Гуменний – доктор філософії в галузі історії, викладач Київського національного університету ім. Т. Шевченка. Досліджує міграційні процеси прикордонних теренів. Автор книжки “Збручанський кордон (1921–1939): незаконна міграція, контрабанда та шпигунство”.
- Mostrar mais
