Folgen
-
Колекціонери творів мистецтва - це, ніби, персонажі з фільму. Заможні чоловіки і жінки в шикарних костюмах, які сидять у кріслах топових аукціонів і купляють антикваріат за сотні тисяч доларів. Складно повірити, але зовсім нещодавно ця картинка була і про Україну: у 1990-х рр. ринок мистецтва та антикваріату стрімко піднявся з підпілля і пережив свій розквіт у "нульових". Але у 2014 році розпочався його занепад, який триває і досі. Про коротку і цікаву історію арт-ринку в Україні ми поспілкувались з Генеральною директоркою музею "Духовні скарби України", кандидаткою історичних наук Дар'єю Добріян. Не забули спитати про усі плюси, мінуси і підводні камені колекціонування в нашій країні, як відбувається торгівля творами мистецтва, чому держава так жорстко регулює цю сферу і як формується ціна на картини, коштовності, скульптури тощо. І, звісно, ми багато говорили про продаж Дар'єю спільно з Сергієм Притулою картини Марії Примаченко за півмільйона доларів: з нашого подкасту дізнаєтесь цікаві деталі цієї акції!
ПОСТГРУШЕВСЬКИЙ - подкаст про українську історію, яка досі не залишає нас у спокої!
Слідкуйте за проєктом LEGIO:
Twitter
Telegram
YouTube
Facebook
Instagram
-
Студентство - досвід, який має великий відсоток українців. Для когось студентські роки стали непростою стежкою до успіху, комусь принесли найближчих друзів чи навіть сім'ю. Інші згадують роки навчання завдяки карколомним вечіркам, подорожам, новим враженням. Чи так було завжди? Ми запросили історика Тараса Самчука, який більше 10 років досліджує київське студентство ХІХ ст. і нещодавно оголосив передзамовлення на свою книгу "Пиво і чорнило. Як жили київські студенти в 19 — на початку 20 століття", поспілкуватись про те, чим нинішнє студенство відрізняється від своїх однолітків понад 100 років тому. Коли студенти жили краще, були згуртованіші, епічніше веселились, краще вчились і, нарешті, чи вдасться нам у ХІХ ст. знайти типи студентів, які ми звикли бачити сьогодні в університетських аудиторіях - дізнаєтесь у цьому тривалому, але дуже цікавому випуску!
Передзамовити книгу Тараса Самчука про київське студенство ХІХ - початку ХХ ст. можна тут!
ПОСТГРУШЕВСЬКИЙ - подкаст про українську історію, яка досі не залишає нас у спокої!
Слідкуйте за проєктом LEGIO:
Twitter
Telegram
YouTube
Facebook
Instagram
-
Fehlende Folgen?
-
24 лютого 2022 року почалося повномасштабне вторгнення росії в Україну. Вже за кілька годин Херсон став прифронтовим містом. 1 березня у місто зайшли окупанти. 11 листопада Херсон і правобережну Херсонщину звільнили, але в окупації залишаються близько 80% території області. росіяни пограбували Херсонські художній і краєзнавчий музеї, влаштовували позиції на археологічних пам'ятках, знищували важливі культурні та історичні об'єкти. Яку спадщину регіон втратив, а яку вдалося зберегти? Хто винен у розкраданні унікальних музейних, архівних та бібліотечних колекцій? І чому нас навчила окупація Херсонщини у контексті збереження історичної та культурної спадщини? Про це ми говорили з Сергієм Нємцевим, археологом з Херсона, колишнім завідувачем археологічного музею Херсонського державного університету, а нині - співробітником Міністерства культури та інформаційної політики у сфері охорони культурної спадщини.
ПОСТГРУШЕВСЬКИЙ - подкаст про українську історію, яка досі не залишає нас у спокої!
Слідкуйте за проєктом LEGIO:
Twitter
Telegram
YouTube
Facebook
Instagram
-
Артилерія - самоходна, буксируєма, реактивна тощо - є одним з головних "двіжків" війни з Росією. Ми насолоджуємось влучними "прильотами" по супротивнику, переживаємо, коли на ряду напрямків намітилась чисельна перевага російської арти, радіємо західним поставках озброєння. Гармати панували на полі бою кілька сотень років, але в ядерну еру ми про них призабули. І дарма. Євгеній Шатілов та військовий історик Іван Стичинський згадують весь бойовий шлях артилерії з XIV ст., багато зупиняються на Першій та Другій світових війнах та розмірковують, чого російсько-українська війна більше схожа на війни ХХ ст. ніж на футуристичні конфлікти.
ПОСТГРУШЕВСЬКИЙ - подкаст про українську історію, яка досі не залишає нас у спокої!
Слідкуйте за проєктом LEGIO:
Twitter
Telegram
YouTube
Facebook
Instagram
-
Є крилатий вислів про те, що "музи мовчать, поки говорять гармати". Але, здається, усе з точністю навпаки. Новий етап російсько-українська війна спричинив колосальний спалах творчості тисяч митців і мисткинь в Україні та закордоном. Наскільки це характерно для військових конфліктів протягом світової історії? Наскільки воюючи сторони "замовляли/замовляють музику"?Коли мистецтво почне формувати образ нинішньої війни? Про усе це ми, разом зі співведучим Павлом Корцубом, говорили з історикинею та художницею Мариною Боровіковою.
Невеличкий дисклеймер: випуск був записаний у травні, тому багато чого ми не охопили. Але тут така тема, що нічого б не змінилось, навіть якби ми записали його вчора. Тому сперечайтесь з нами, доповнюйте нас у коментарях!
ПОСТГРУШЕВСЬКИЙ - подкаст про українську історію, яка досі не залишає нас у спокої!
Слідкуйте за проєктом LEGIO:
Twitter
Telegram
YouTube
Facebook
Instagram
-
Другий випуск другого сезону подкасту ПОСТГРУШЕВСЬКИЙ - про деімперіалізацію українських міст, яка розпочалась з повномасштабною фазою російсько-української війни. Місцева влада, громадські активісти, військові взялися за перейменування вулиць та демонтаж монументів. Весь цей процес ми вирішили обговорити з нашим другом, істориком Родіоном Хомяковим. Ми передивились десятки пропозицій від небайдужих громадян, проєктів рішень від депутатів місцевих рад та сотні фото і відео як з вулиць прибирають бюсти, танки, таблички. Чим нинішня боротьба з імперською спадщиною відрізняється/схожа на декомунізацію? Чому потрібно діяти швидше і, водночас - виваженіше? Хто добре впорався зі справою, а хто - не зовсім (спойлер - таких більшість)? Говоримо про усе це і даємо свої критерії і пропозиції, як нам надалі успішно і естетично позбуватись російського на наших вулицях!
ПОСТГРУШЕВСЬКИЙ - подкаст про українську історію, яка досі не залишає нас у спокої!
Слідкуйте за проєктом LEGIO:
Twitter
Telegram
YouTube
Facebook
Instagram
-
Наш подкаст повернувся у ці непрості часи. І вирішили поміркувати про те, що ж іноземці знають про історію України? Чому саме це? І як, на фоні безпрецедентного зацікавлення Україною на фоні вторгнення росії, спонукати їх дізнатись більше? Євгеній Шатілов запросив Антона Процюка, співавтора прекрасного telegram-канала "Old York Times" та працівника громадської організації "Вікімедіа Україна" (частина міжнародної організації, що популяризує Вікіпедію та її проєкти в Україні) та Мілану Срібняк, історикиню з великим досвідом роботи у освітніх проєктах для іноземців. Разом ми обговорили проблему сприйняття української історії за кордоном. У нас були інші плани на цей сезон, але ми будемо виходити з максимально актуальними темами, дотичними до героїчного опору російській агресії. Як бачите, слоган про "історію, що не залишає в спокої" - не тільки фігуральний. Тримаємось та віримо у ЗСУ! Слава Україні!
ПОСТГРУШЕВСЬКИЙ - подкаст про українську історію, яка досі не залишає нас у спокої!
Слідкуйте за проєктом LEGIO:
Twitter
Telegram
YouTube
Facebook
Instagram
-
У останній випуск сезону ми покликали Івана Стичинського - військового історика, дослідника Першої світової війни. Але говорили ми не просто про Сомму чи Верден, а про те, як "Велика війна" відбилась у музиці, кінематографі, літературі та зображальному мистецтві. Чому "Metallica" та гурт "1914" варто слухати фану-початківцю Першої світової, а "Sabaton" чи "Franz Ferdinand" - ні, а фільми про ПСВ здебільшого погані (навіть "1917")? Як в Україні ще у 1920-х популярні письменники вже намагались осмислювати події 1914-1918 рр. у своїй творчості (часто у неочікуваному ключі), а США побудувала цілу пропагандиську індустрію, поставивши "на потік" виробництво пропагандиських плакатів. І, зрештою, відповідаємо на питання - чи була Перша світова "останньою війною джентельменів"?
ПОСТГРУШЕВСЬКИЙ - подкаст про українську історію, яка досі не залишає нас у спокої!
Слідкуйте за проєктом LEGIO:
Telegram
YouTube
Facebook
Instagram
-
Ми покликали у студію (студію, гучно сказано) історика та PR-менеджера "ZNOua" Івана Міщука, щоб розібратись, як виглядає популяризація української історії у одній з найпопулярніших в молоді соцмереж - "ТікТоці". Ванін блог "Іронічний історик" набрав нещодавно 20 тис. підписників. Ми розбираємось, чи справді "ТікТок" - виключно для дітей, як працює трендова нині соцмережа, тамтешньою лексикою, чи правда китайський сервіс є одним з найдемократичніших серед аналогів, хто і як робить там контент про українську історію і чому за відео на 45 секунд майбутнє.
ПОСТГРУШЕВСЬКИЙ - подкаст про українську історію, яка досі не залишає нас у спокої!
Слідкуйте за проєктом LEGIO
Telegram
YouTube
Facebook
Instagram
-
Лицарі, замки, балади, прекрасні дами - Середні віки ніби казка. Чума, помиї на вулицях, смерть у 30 - який жах ці ваші Середні віки! Наше сприйняття епохи досі стоїть між цими двома полюсами. Хоча це і стереотипи. Ми говорили з істориком-медієвістом, викладачем Київського національного університету імені Тараса Шевченка Олександром Охріменком про те, чому Середньовіччя таке у суспільній уяві і хто у цьому винен. Обмірковуємо, чому одна з найголовніших речей, яку винайшли у Середні віки - це надія, хейтимо сучасні шкільні підручники з історії, дивуємось з того, як історію України Х-ХIV ст. прямо зараз пишуть без нас, шукаємо відповідь, чому дослідники медієвісти для нашої країни зараз - екзотика і відповідаємо, як Нова українська школа здатна змінити усе (на прикладі кейсу з викладання Середніх віків у школі) та наукові студії можуть обвалити ставки на аукціоні "Sotheby's"!
ПОСТГРУШЕВСЬКИЙ - подкаст про українську історію, яка досі не залишає нас у спокої!
Слідкуйте за проєктом LEGIO
Telegram
YouTube
Facebook
Instagram
-
Історичні проєкти поспішають випустити щось на 8-9 травня. Ми ж відпочивали і вірили, що наші прихильники теж. Але травень - чудовий час для того, щоб поспілкуватись про Другу світову, особливо коли "переможна" вакханалія йде на спад. Наврядчи щось слугує більшим уособленням війни для мешканців столиці України ніж ДОТи Київського укріпленого району. Їх почали будувати у 1928 році, на зорі індустріалізації - це був один з перших досвідів спорудження таких укріплень на території СРСР. Ми покликали у черговий випуск старшого наукового співробітника Національного військово-історичного музею України, дослідника фортифікації часів Другої світової війни та гіда по КіУРу Євгенія Шупіка. Він розповів Євгенію Шатілову, чому європейські країни масово будували подібні оборонні лінії, за рахунок чого, в умовах складної економічної ситуації, вдалося звести ДОТи укріпленого району, як споруди проявили себе у боях з нацистами у період Другої світової війни. Ви дізнаєтесь і про те, як радянські міфотворці "придумували" подвиги та інші жалісливі історії, де виникли місця пам'яті, скільки зразків фортифікації збереглися до нашого часу і як виглядає сьогодні туристична індустрія навколо КіУРу.
ПОСТГРУШЕВСЬКИЙ - подкаст про українську історію, яка досі не залишає нас у спокої!
Слідкуйте за проєктом LEGIO
Telegram
YouTube
Facebook
Instagram
-
Про Голокост у нас, зазвичай, воліють говорити емоційно і маніпулятивно. Євгеній Шатілов з Юрієм Капаруліним, кандидатом історичних наук, доцентом Херсонського державного університету, очільником Центру студій геноцидів ім. Рафаеля Лемкіна та режисером документальних фільмів, у новому випуску вирішили поспілкуватись спокійно. Які міфи і стереотипи навколо цих подій, чому термін "Голокост" тепер не асоціюється виключно з винищенням євреїв, звідки ми дізнаємось про нациські злочини на території України та як слід говорити про них у публічному просторі? Чому сьогодні історики воліють більше досліджувати не механіку знищення жертв, а суспільство, яке функціонувало навколо? Чи зможе Україна долучитись до "нової політики пам'яті" про Голокост і, якщо так, то коли? Не обіцяємо усіх відповідей, але точно буде багато інформації до роздумів!
ПОСТГРУШЕВСЬКИЙ - подкаст про українську історію, яка досі не залишає нас у спокої!
Слідкуйте за проєктом LEGIO
Telegram
YouTube
Facebook
Instagram
-
35 років тому вибухнув реактор у 4 енергоблоці Чорнобильської атомної електростанції - подія, яка, без перебільшення, змінила світ. У черговий ювілей катастрофи Павло Корцуб зустрівся з Кирилом Степанцем - відомим дослідником-києвознавцем і "сталкером": він свого часу проклав не один десяток нелегальних маршрутів до "зони". Ви дізнаєтесь про заробітки організаторів "чорнобильських турів", чому іноземці кайфують від нелегальних походів, як за подіями катастрофи втрачається пласт історії і культури Полісся (у прямому сенсі - руйнуються історичні будівлі, церкви, ландшафти, природа), чим жив Київ у дні, коли зруйнований реактор "дихав" радіацією (і до чого тут Віктор Цой), який з київських районів найбільше схожий на Прип'ять та як "зона відчуження" перетворюється на наш місцевий "діснейленд".
ПОСТГРУШЕВСЬКИЙ - подкаст про українську історію, яка досі не залишає нас у спокої!
Слідкуйте за проєктом LEGIO
Telegram
YouTube
Facebook
Instagram
-
Ви знали, що Литву офіційно віднесли до Північної Європи? Тепер вона є ближчою до Норвегії чи Данії, ніж до країн Східної Європи. У цьому випуску Євгеній Шатілов поспілкувався з кандидатом історичних наук, доцентом Херсонського державного університету та науковим співробітником Інституту історії та археології Балтійського регіону Клайпедського університету Артемом Петриком, фахівцем з історії Литви у ХХ ст. Мова йшла про спільну литовсько-українську історичну спадщину, чому минуле балтійської країни консолідує, а не роз'єднує, про те, чиї портрети прикрашали литовські гроші (до введення Євро) та як відзначають річниці історичних подій, що зіграли провідну роль у становленні нації. Бонусом дізнаєтесь куди поділись клайпедські німці, як литовці виграли війну за незалежність після розпаду Російської імперії (а Україна програла), чому місцеві чиновники у 1930-х рр. мали купляти гусей та яким був "культ особи" місцевого диктатора Антанаса Сметони. І ще безліч цікавого!
P.S. Ми багато говоримо про наше січневе інтерв'ю з Артемом - воно тут!
ПОСТГРУШЕВСЬКИЙ - подкаст про українську історію, яка досі не залишає нас у спокої!
Слідкуйте за проєктом LEGIO
Telegram
YouTube
Facebook
Instagram
-
Більше години розмов про дослідження історії гастрономії в Україні, бурхливий розвиток цього напрямку та його адептів, до яких наша наукова спільнота досі ставиться зверхньо. Ресторани, що готують справді автентичні українські страви, чому не існує кухні "справжніх українців" та яке місце у національній гастрономії має займати культура приготування їжі інших етносів, що століттями проживали на території нашої держави. Про усе це Євгеній Шатілов і Павло Корцуб спілкувались з Оленой Брайченко, кандидаткою історичних наук, дослідницею історії гастрономії та засновницею проєкту "Їжакультура". Нещодавно вийшла книга "Україна: їжа та історія" - оригінальне видання з кулінарної дипломатії, яке, цілком імовірно, змістить акценти у ставленні до гастрономічної спадщини (його ми теж обговорили наприкінці).
ПОСТГРУШЕВСЬКИЙ - подкаст про українську історію, яка досі не залишає нас у спокої!
Слідкуйте за проєктом LEGIO
Telegram
YouTube
Facebook
Instagram
-
Звідки взявся сучасний гумор? Чому нас би наврядчи насмішили античні грецькі комедії? Як жартували британські королі, вагант Франсуа Рабле і Еразм Ротердамський? Буфонада проти абстрактного гумору "Монті-Пайтон". "Стендап, що змінює світ" проти "квнщини". Усе це у нашому спеціальному подкасті до 1 квітня: у ньому Євгеній Шатілов спілкувався з істориком, журналістом та аналітиком ГО "Антикорупційний штаб" Родіоном Хомяковим.
ПОСТГРУШЕВСЬКИЙ - подкаст про українську історію, яка досі не залишає нас у спокої!
Слідкуйте за проєктом LEGIO
Telegram
YouTube
Facebook
Instagram
-
Німці в Україні, поляки в Україні, росіяни, євреї, чехи... А як щодо французів? Ми не часто згадуємо їх як діаспору у минулому чи сьогодні. А от в кінці XVIII ст. французи піднімали український Південь - були адміністраторами, організовували торгівельні компанії та започатковували сільське господарство. Їх було небагато, але у житті регіону вони грали колосальну роль. Про французькі історії успіху біля Чорного моря та чи залишились десь їхні сліди Євгеній Шатілов поспілкувався з Єгором Сидоровичем, кандидатом історичних наук, викладачем Херсонського державного університету і співзасновником ініціативи "Мандруймо Херсонщиною"!
P.S. Ну і чудовий арт по мотивах останніх звитяг збірної України від нашого таємного дизайнера!
ПОСТГРУШЕВСЬКИЙ - подкаст про українську історію, яка досі не залишає нас у спокої!
Слідкуйте за проєктом LEGIO
Telegram
YouTube
Facebook
Instagram
-
У новому випуску подкаста "ПОСТГРУШЕВСЬКИЙ" ми розбирались з тим, звідкі взялась сучасна корумпована українська судова система. Євгеній Шатілов, Павло Корцуб та гостя ефіру - історикиня Яна Примаченко з Інституту історії України НАНУ, дослідниця сталінських репресій - звернули увагу на 1930-рр., коли в СРСР лютували різноманітні позасудові органи, що виносили вироки у відповідності з нормами і показниками. І на добу Російської імперії з військовими трибуналами і "справою Мясоєдова". Чи Сергія Стерненка засудили прямі "нащадки" цих судових систем? Дізнаєтесь з нашого нового випуску!
ПОСТГРУШЕВСЬКИЙ - подкаст про українську історію, яка досі не залишає нас у спокої!
Слідкуйте за проєктом LEGIO
Telegram
YouTube
Facebook
Instagram
-
Ми не могли пройти повз 8 березня і холіварів, які усе частіше піднімаються у цей день. Тому були готові писати хоч із Львова! Тепер вже ми завітали до Олександри Канцер: з історикинею і менеджеркою організації "Феміністична майстерня" говорили про історію 8 березня, коли день боротьби за громадянські права перетворився у "свято весни та краси", "чоловічі" претензії до феміністичного руху і чи актуальне сьогодні 8 березня у правозахисному аспекті в принципі!
ПОСТГРУШЕВСЬКИЙ - подкаст про українську історію, яка досі не залишає нас у спокої!
Слідкуйте за проєктом LEGIO
Telegram
YouTube
Facebook
Instagram
-
Першу половину ХХ ст. в Україні було важко уявити без вузькоколійок: коли мережа автомобільного транспорту не розвинена і з'являлась потреба у транспортуванні вантажів і пасажирів, то альтернативи прокладанню вузькоколійних залізниць не було. У пік свого розквіту мережі цих доріг налічували тисячі кілометрів! Усе, що залишилось сьогодні - три пасажирські системи (Боржавська залізниця, Рудниця-Гайворон та Антонівка-Зарічне), невелика кількість промислових і дитячих вузькоколійок. Напередодні Нового року "Укрзалізниця" повідомила, що не буде поновлювати ними рух після жорсткого локдауну через збитковість. Під загрозою опинились не просто комунікації, які часто є безальтернативними для місцевих мешканців, а і цілі пласти локальної історії. З активістами музею Коростівська вузькоколійка Дмитром Бабарикою та Олегом Заблудовським і менеджером департаменту сталого розвитку АТ "Укрзалізниця" Миколою Рубаном говорили про історію вузькоклійного транспорту в Україні, діючи залізниці, чому Україна є "меккою" для транспортних туристів з усього світу та як нам, використавши європейський досвід, зробити діючи гілки справжньою фішкою для гостей з закордону.
ПОСТГРУШЕВСЬКИЙ - подкаст про українську історію, яка досі не залишає нас у спокої!
Слідкуйте за проєктом LEGIO
Telegram
YouTube
Facebook
Instagram
- Mehr anzeigen
